В’ячеслав Хурсенко – український співак, композитор, земляк, який довів своєю харизмою, що талант є перлиною людської душі. Утім, життя визначного волинянина обірвалося раптово у 43 роки.
Проте, пісні Хурсенка «Крик белых журавлей», «Соколята», «Не виню», «Віра, Надія, Любов» закарбувалися у серцях кожного…
Про найяскравіші спогади про співака, про власну творчу кар’єру та подальші плани поділилася з журналістами «Волинь infa» донька артиста – Марія Хурсенко.
Як відомо, Ви почали професійно займатися вокалом, маєте намір іти по татових стопах?
Вочевидь, ні. Співи – це моє хобі. Я не маю можливості професійно занурюватися у кар’єру співачки, оскільки маю маленьку дитину, яка потребує уваги. До слова, я все ще бачу себе юристкою. Планую і надалі працювати у юридичній сфері після декретної відпустки. Проте, я і досі не покидаю вокал, зокрема: я записую пісні, перероблюю татові, щось дописую сама…
Як це бути, донькою відомого українського співака?
Я маю знаменитого батька, з величезною гордістю несу його прізвище, але зізнаюсь, по-особливому себе не відчуваю.
Чи допомагало Вам у житті відоме прізвище?
Звичайно, воно і далі мені допомагає. Утім, я відчуваю себе як усі.
Чи пишете Ви власноруч пісні як це робив Ваш тато?
Трішки почала, бо виникає проблема у тому, що не всі татові пісні з чоловічим текстом, і більшість пісень лунають російською. А під час перекладу втрачається сенс… Наразі я готую пісню, яка мала назву «1000 долгих дней» а я переробила на свій стиль, надавши пісні нову назву – «1000 днів сама» .
Це правда, що В’ячеслав Хурсенко був знайомий з Аллою Пугачовою?
Це лише чутки. Вперше це чую. Але я знаю, що він їздив до Олександра Сєрова. До слова, він проживав теж у нашому місті.
В’ячеслав Хурсенко був відомий і у Росії, чи залишилися шанувальники звідти?
Так, у тата існує шанувальник, який родом з Донеччини, але вже досить тривалий час мешкає у Росії. Він сам мене знайшов та запропонував створити офіційний сайт В’ячеслава Хурсенка. Цим він і займається досі.
Окрім того, приїжджав до Луцька любитель татової творчості з Німеччини, Берліну, аби відвідати його могилу. Це дійсно вражає…
З ким Ви хотіли заспівати дуетом?
Чесно кажучи, не знаю чи про це мріяла. Наразі, мені багато хто подобається з сучасних виконавців, зокрема: Гайтана, Джамала, Юля Саніна,Тіна Кароль, тощо.
Ваш батько мав чимало зіркових колег, чи контактуєте Ви з ними ?
Безперечно, з Дмитром Гершензоном та Анатолієм Говорадло у мене близькі стосунки. Я можу зателефонувати їм в будь-яку хвилину. Практично, з усіма, хто бере участь у щорічних концертах пам’яті тата, ми час від часу контактуємо.
Окрім того, Марія Хурсенко розповіла, що народна артистка України Ірина Білик подарувала ексклюзивну шкіряну сукню, яку мала вдягнути Марія під час участі у талант – шоу «Голос Країни». Проте, за словами молодої виконавиці, організатори порадили іншу. Натомість, сукня справді виглядає чудово і досі зберігається на згадку.
Чому надаєте перевагу більше: виступати на сцені чи оцінювати?
Напевно оцінювати мені легше. Звичайно, відповідальність присутня, і хвилювання теж, коли хтось з конкурсантів переймається на сцені, ти відчуваєш подібне. Якщо порівнювати мою участь у відомий талант-шоу «Голос Країни» та суддівське крісло у вокальному конкурсі «V- фактор», то оцінювати набагато простіше.
Ваш ідеал чоловіка?
Напевно, ідеалу, як такого не існує. Я схильна більше, що певна енергетика присутня людині, яка тобі підходить. Однак, мені подобаються якості у чоловіків: почуття гумору, розум, щедрість, істинність. Я вважаю, що усе повинне бути гармонійне.
Найяскравіший спогад про тата?
Спогадів про тата чимало…
До слова, сьогодні купували з мамою цукерки у місцевого кондитера «Пташине молоко» і мама запитала чи «колись були такі солодощі?», а у нас з татом була у дитинстві так звана «боротьба» хто знайде білі цукерки.
Я не можу жити постійно у спогадах, більше живу у татових піснях. Отож, конкретний спогад мені важко згадати. Саме тато для мене був уособленням ідеального чоловіка, тому у сучасному світі мені нелегко знайти подібного, оскільки я порівнюю кожного чоловіка з батьком. Ми з мамою поруч з батьком були, як за кам’яною стіною, мені б хотілося так само почувати себе з моїм чоловіком.
Чи переглядаєте Ви відомі фільми кінорежисерки Оксани Байрак , з головними саундреками, пісні які виконував саме Ваш тато?
Звісно! «За 2 кілометра до Нового Року» це традиційне, сімейне кіно.
До слова, Марія Хурсенко зізналася, що Оксана Байрак мала намір запропонувати головну роль В’ячеславу Хурсенко у фільмі «Жіноча інтуїція».
Ваші подальші плани?
Я себе до кінця ще не знайшла, я у пошуках власної себе. Поки що я планую вийти з декрету. Окрім цього, я не маю намір покидати музичну творчість, оскільки вона в мені присутня. Прагну і надалі записувати пісні, та відео, аби зацікавити шанувальників.
Зізнаюсь, на наступному тижні я їду до Неаполя співати пісні тата. Мені приємно, що люди мене запросили і досі пам’ятають пісні Хурсенка.
Ви є власницею батькових усіх пісень, чи бували певні непорозуміння щодо виконання його пісень без Вашої згоди?
Останнім часом подібне трапляється рідше. Мабуть, усі зрозуміли, що цим я займаюсь. До слова, сьогодні зателефонувала Анджеліка Рудницька. Вони мають намір зняти передачу, про відомих співаків, яких вже не має. І ось вона питала, чи можу я дати дозвіл на виконання пісні «Соколята».
Пригадую, колись в нас був штучно створений конфлікт, який усі «роздули» з Владом Ситником. Наразі, ми маємо підписані на виконання пісні договори, і перебуваємо в дружніх стосунках.
Чи часто Ви піддаєтесь критиці?
Мене це тішить. Деякі люди занадто серйозно переймаються, як я співаю батькові пісні. Вони полюбляють аналізувати, кажучи, «що у тата виходило краще». Насправді, це все смішно, зокрема існує чимало факторів : жіночий вокал, моє непрофесійне виконання, і власне бачення моє, як доньки. Загалом, я не критикую тих людей, які співають таткові пісні – це їхнє бачення.
Пригадую, коли нещодавно виклала у ютуб пісню «Крик белых журавлей», ми її переробили, тоді ж «посипалася» чимала кількість коментарів, як і позитивних, так і – навпаки. Проте, мені не образливо.
Ви виховуєте доньку, чи має вона хист до вокалу?
Зізнаюсь, коли я була маленька, тато частенько наголошував про те, що я часом «не попадаю». Але наразі, я розумію, що батько вчив, як краще.
А Аріна досить вміло повторює почуті пісні, навіть іноземною мовою. Я не буду забороняти їй займатися вокалом, як це робив мені тато.
Побажання читачам «Волинь infa»
Щастя в кожному домі, радісних усмішок, добра, благополуччя, достатку. Мріяти та мати можливість подорожувати, аби пізнавати світ!
