Міжнародний день мігранта світ щороку відзначає 18 грудня. Ким працюють і скільки отримують українські заробітчани – читайте в матеріалі Фактів ICTV.
Українські заробітчани становлять одну з найбільших груп мігрантів в Європі. Згідно з офіційними даними Мінсоцполітики, щорічно 3,2 млн українських громадян виїжджають на роботу за кордон.
Більшість з них тимчасові трудові мігранти – це люди, які циклічно їдуть на роботу в іншу країну на період від трьох до шести місяців.
Демографи зазначають, що державні органи не мають інструментів, щоб точно порахувати українських працівників за кордоном, бо відомства публікують офіційні дані, але ж є багато нелегальних мігрантів.
За інформацією Національного банку України, трудові мігранти за січень-жовтень 2019 року переказали в Україну $9,7 млрд, а за підсумками року сума переказів становитиме близько $11,5 млрд.
Але такі показники не стимулюють зростання економіки, бо держава втрачає людський ресурс, отримуючи натомість менше працездатного населення.
Ким працюють заробітчани
У кожній країні свої особливості для працевлаштування. Наприклад, Італія потребує більше жіночих рук, аби працювати прибиральницями та доглядати хворих чи дітей.
До Польщі та Чехії більше їдуть чоловіки, бо доводиться працювати в сільському господарстві чи на заводах і фабриках.
Загальний перелік вакансій:
- зварювальник;
- різноробочий;
- маляр;
- робочий на заводі;
- няня;
- водій;
- будівельник;
- працівник фабрики.
Не усі заробітчани їдуть для роботи у полі чи на будівництві. Голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповідає, що є й інтелектуальні працівники, але для цього потрібно знати мову та також підтвердити свій диплом про вищу освіту.
Наприклад, лікар, який має намір переїхати працювати у Німеччині за фахом, повинен вільно володіти німецькою мовою та два/три роки складати різницю в дисциплінах між німецькою та українською освітою.
А потім ще два чи більше років працювати інтерном. Тільки після цього він зможе стати повноцінним лікарем.
Куди їдуть працювати
Згідно з соціологічним опитуванням, яке проводилося на замовлення Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, найбільшим попитом в українських трудових мігрантів користуються Німеччина (37%), Польща (26%), Італія, Чехія (по 16%).
Також українці їздять на заробітки у США, Іспанію, прибалтійські держави, Кіпр, Ізраїль та Грецію.
Скільки отримують заробітчани
У цих країнах можна заробити від €700 до €1 тис. на місяць. Щоб зекономити зароблене, люди витрачають гроші лише на харчування, бо житло зазвичай надає роботодавець, який гарантує офіційне працевлаштування.
– Мінімальна зарплатня, яку може будь-хто отримувати в Польщі, становить €540 на місяць. Менше сплачувати забороняє закон.
В середньому українці заробляють у Польщі €800 – 1100 на місяць, – зазначає Василь Воскобойник.
Через трудову міграцію Україна втрачає кваліфікованих працівників. А від початку 2020 року варто чекати ще більшої кадрової кризи – Німеччина спрощує працевлаштування для українців.
У Чехії заробляють до €1 тис., а в Німеччині мінімальна зарплата – €1,6 тис.
Читайте: Економіка Польщі зросла швидше завдяки українським заробітчанам – ЗМІ
За даними опитування OLX Робота, 20% українців, які довгостроково працювали за кордоном, не планують їхати туди на заробітки знову.
Основною причиною став психологічний дискомфорт, пов’язаний з переїздом та віддаленістю від рідних – про це сказали 42% респондентів.
Кожний п’ятий залишився розчарованим після досвіду роботи за кордоном.
Литва, Велика Британія і Словаччина опинилися в топі країн, які повністю виправдали очікування заробітчан.
Експерт каже, що наші громадяни не розуміють переваг легальної роботи, бо звикли вдома працювати нелегально чи напівлегально.
– Не секрет, що масовим явищем в Україні є отримання офіційної маленької зарплати, а все інше у конверті. Тому український трудовий мігрант так само ставиться до роботи за кордоном, як і вдома.
Він думає, що якщо працюватиме нелегально, то отримає більше грошей завдяки тому, що не сплачуватиме податки. А насправді може залишитися без заробітку, – пояснює Василь Воскобойник.
Як захистити свої права за кордоном
Детально вивчіть умови працевлаштування іноземців у обраній країні. Пошукайте інформацію про вашого майбутнього роботодавця, зокрема відгуки наших співвітчизників, які раніше працювали в цій компанії.
Важливо підготувати список важливих контактів, серед яких консульський відділ посольства України, консультаційні центри, українські фонди і спільноти діаспори, веб-сайти і соціальні групи з корисною інформацією для мігрантів.
Посольство України в Республіці Польща знаходиться за адресою Al. J.Ch. Szucha 7, 00-580 Варшава.
Посольство України в Чеській Республіці розташоване за адресою Шарля де Голля 29, 160 00 Прага.
Посольство України у ФРН можна знайти за адресою Albrechtstrasse 26, 10117 Берлін.
Щоб захистити свої права, треба знати мову, бо так легше пояснити ситуацію.
Окрім консульства, ви можете звертатися до знайомих, які уже роками живуть або працюють за кордоном. Вони знають, куди вас відвезти і з ким сконтактуватися
Не варто боятися звертатися у місцеву поліцію. Правоохоронці допоможуть вирішити вашу проблему або підкажуть хто може вам допомогти у тій чи іншій ситуації.
Третій варіант – звернутись до Асоціації європейських трудових мігрантів (безкоштовний дзвінок – 0 800-309-875). Вони також забезпечують роботою та надають юридичний супровід (у конфліктах, непорозуміннях, радять, як купити автомобіль, правильно завести домашню тварину, здати щось в оренду тощо).
Якщо ви нелегально працюєте, то це не позбавляє вас права на захист, але треба бути готовим до депортації за порушення трудового законодавства.
– Також можна звертатися в українські дипломатичні установи та міжнародні організації, на кшталт Червоного хреста чи до місцевих церков.
В усякому разі, якщо ми кажемо про розвинуті країни, там можна забезпечити захист своїх прав різноманітними способами. Якщо казати про Росію, наприклад, то в цій країні не тільки українці, а і місцеві громадяни не можуть ефективно захищати свої права. Отже, все залежить від місця роботи, – наголошує Василь Воскобойник.
Фахівець зазначає, що сьогодні трудова міграція з України стабілізувалася і не збільшується. Близько 14% населення України бере участь трудовій міграції.
Але з наступного року для багатьох кваліфікованих спеціалістів з’явиться можливість працювати офіційно у Німеччині за рахунок пом’якшення умов працевлаштування. Тоді можливий новий сплеск міграції.
Раніше Факти ICTV писали, як працюють та скільки заробляють українські лікарі у Чехії.
Софія Телішевська
Читайте наші новини у мережі Facebook