“Життя – як фортепіано …
Білі клавіші – це любов і щастя.
Чорні – горе і печаль.
Щоб почути справжню музику життя,
ми повинні торкнутися і тих, і інших“.
З нагоди Всесвітнього дня піаніста, який відзначають вже вчетверте за ініціативою німецького музиканта Нільса Фрама, журналістка ВолиньInfa поспілкувалася з відомим луцьким віртуозним піаністом Мікаелем Гюлазяном.
Проте назвати хлопця лише піаністом – це лише на соту частину описати його. Талановитий вокаліст, композитор та шоумен Мікаел народився у Вірменії, місті Спітак, а згодом з батьками переїхав до Луцька, де у 5 років пішов у музичну школу, навчатися грі на фортепіано.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як учні луцької школи писали радіодиктант національної єдності. ФОТОРЕПОРТАЖ
Міка, як називають музиканта друзі, розповідає: уже з дитинства мріяв про популярність та велику сцену. Тому, вступив до Національної музичної академії України імені П. Чайковського у Києві. Після восьмирічного навчання у заслуженої працівниці культури України, професорки Наталії Віталіївни Гриднєвої, хлопець став Лауреатом всеукраїнських і міжнародних конкурсів та фестивалів.
Повернувшись до Луцька, Міка розчарувався, мовляв, розвиток музики, та й мистецтва загалом у місті, м’яко кажучи, на нулі.
«Я би багато чого сказав на цю тему, але без матюків тут не обійдеться. Все печально і плачевно. На дні. Своє ти не продвинеш, треба або виконувати те, що люди «хавають», або забитись в кутку і пити самогонку, бо твої проекти нікому не цікаві. Нинішній молодняк в своїй більшості слухає «Нєзабудку» і «Алкоголічку». А щоб пробитись, одного таланту мало, адже гроші тут вирішують майже все».
Попри це, музикант впевнений у своїх силах та займається створенням власного альбому. Вірить: однодумців та людей з гарним музичним смаком у Луцьку також вистачає.
«Пишу музику в стилі Trance, не всі знають, що то це таке. Trance – це емоційний жанр в музиці, представниками цього жанру є Armin van Buuren, Tiesto, Paul van Dyk, Ferry Corsten, Cosmic Gate. На даний момент вже є написано пару треків, які можете почути в SoundCloud і на моїй сторінці у Facebook та Instagram».
Міка постійно слідкує за новинками в музичних жанрах, але попри це поважає класику і любить її виконувати на концертах. Пригадує комічний випадок на одному із таких заходів:
«Перед виступом помінявся диригент, виявилося, що новий приїхав з Японії. Підходить до мене і питає: як твоє прізвище? Я відповідаю: Гюлазян. Аж потім побачив у його записах: «Кю Ля Дзянь». В цей момент я себе відчув гордим сином країни червоного сонця!».
У планах молодого музиканта – розвиватись ще й у напрямку Діджеїнгу. Має на меті реалізовувати власні треки та співпрацювати з відомими світовими лейблами.
«У цій професії важливо любити те, що робиш і постійно розвиватись. Бо як тільки ти відчуєш, що вже досягнув всього – ти мертвий як митець».
Читайте наші новни у мережі Facebook
