«Вчитель української мови та літератури –
це не професія, це покликання душі».
Напередодні Дня української писемності та мови журналістка “ВолиньInfa” поспілкувалася з педагогом Оксаною Заяц про шкільні будні, інтереси майбутніх випускників та пріоритети вчителів-мовників.
Ось уже 22 роки Оксана Юріївна працює вчителем української мови та літератури. Проте, не вважає свою діяльність роботою, а ні чим іншим, як долею:
«Вчитель української мови та літератури – це не професія, це покликання душі. Це доля. Можливо, не ти її обираєш, а вона обирає тебе».
Захоплення педагога у позашкільний час різноманітні. Жінка пропагує здоровий спосіб життя, любить спорт та проводити дозвілля в сімейному колі.
«Тренажерну залу відвідую тричі на тиждень разом з десятирічною донькою. Також обожнюю перечитувати книги з перервою у кілька років – відкриваю для себе багато нового у, здавалося б, знайомих творах».
Читайте також: “Берегиня книжкового храму” луцької школи поділилась, чим сьогодні живе бібліотека
Також пані Оксана є класоводом 11Б, на урок до якого ми завітали. Учні активно та аргументовано обговорюють філософські питання, висловлюють думки небанально та по-філософськи: відчутно, що за декілька місяців вони стануть на поріг дорослого життя.
«Моє завдання, як класного керівника, – підготувати випускника школи, який буде конкурентоспроможним, зможе відстояти свою точку зору, приймати рішення, робити висновки, застосовувати свої знання на практиці. Виховати щасливу особистість, яка впевнено дивиться у майбутнє і знає: воно залежить від кожного з нас».
Кабінет, у якому навчаються старшокласники, справжній музей національної культури та традицій. Старовинний одяг та прикраси, посуд, рушники: деталі українського побуту творять тут особливу атмосферу.
Учні та вчителі НВК № 7 спільно з дирекцією школи традиційно беруть участь у щорічному написанні Диктанту національної єдності. Школярі старшої ланки випробовують свої сили у міжнародному конкурсі знавців рідної мови імені Петра Яцика та кожного року показують високі досягнення.
«Завдання моє, як вчителя, – виховувати мовну стійкість в учнів, щиру, не надуману повагу та любов до рідного слова, адже наша мова – це часточка нашої культури, нашої свідомості, нас самих».
Спілкувалась Наталія Калашнікова
Читайте наші новини у мережі Facebook
