У Тристоронній контактній групі в Мінську домовились про цілковите припинення вогню на Донбасі з 27 липня.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
В Офісі президента назвали це “проривом” у Мінському процесі. І наголошують: якщо режим цілковитого і всеосяжного припинення вогню буде дотримано бойовиками, це відкриє шлях до виконання інших положень Мінських угод. Не стріляти домовились аж до повного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.
Про цілковите припинення вогню на Донбасі за шість років війни вже оголошували кілька разів. Перші Мінські угоди одразу після кривавого Іловайського котла зменшили інтенсивність бойових дій, але не припинили їх.
На початку 2015 року відбулися бої в Донецькому аеропорті та поблизу Дебальцевого. Після багатогодинних нічних перемовин лідери України, Росії, Німеччини та Франції узгодили так званий Мінськ-2. Друга Мінська угода передбачала цілковите припинення вогню з 15 лютого. Однак вже за три дні російські війська разом з бойовиками захопили Дебальцеве, а українські війська з боями виривались з оточення. За допомогою ОБСЄ вдалось відвести найбільш важку зброю. Проте бойовики ховали її поблизу, не допускали емісарів для перевірки, збивали безпілотники ОБСЄ.
Ще одне всеосяжне припинення вогню оголосили рік тому – з 21 липня. Формально воно діє і зараз. Донеччанин Денис Казанський, який нині працює у політичній підгрупі у Мінську, не вірить, що в Москві справді хочуть миру.
“Я бачу, що будь-які домовленості, які досягалися з російською стороною і з її сателітами, то вони потім російською стороною ж фактично скасовувалися і не виконувалися. А в сфері військовій домовляються військові, і вони там, звісно, можуть домовлятися між собою, але якщо політичні причини не усунуті, то я не думаю, що будуть усунуті причини загострення на фронті”, – говорить він.
Припинення вогню мало відбутись після зустрічі нового президента Володимира Зеленського з іншими лідерами “нормандської четвірки” у Парижі торік у грудні. Та вже за два місяці Зеленський визнав, що мети знову не досягнуто: за два місяці українських військових обстріляли 400 разів.
Нині у президента заявили, що у Мінську – “прорив”. Тепер будуть нові, дієвіші механізми забезпечення тиші. Так, з понеділка, 27 серпня, – жодної наступальної дії, диверсії та навіть розвідки. Під забороною – стрільба, використання дронів і снайперів та важка зброя в населених пунктах і поблизу них. Вогонь у відповідь дозволено. Але за низки умов: лише в разі наступальних дій противника, тільки за наказом найвищого командування та винятково в разі провалу спроби використання координаційного механізму.
Вчора, 23 липня, на Донбас прибули Володимир Зеленський та президентка Швейцарії Симонетта Соммаруга. Швейцарці знову привезли гуманітарний вантаж: хімікати для знезараження води та обладнання для підприємства “Вода Донбасу”, яке забезпечує водою мешканців регіону по обидва боки лінії фронту.
“Вода означає гігієну. На скільки вона важлива – показала коронакриза. Швейцарія надає гуманітарну допомогу населенню по обидва боки лінії розмежування. Пане президенте, я щиро дякую, що ви дозволяєте швейцарській гуманітарній допомозі (потрапити – ред.) у райони, непідконтрольні зараз українському уряду. Це показує вашу відданість гуманітарним принципам”, – заначила президентка Швейцарії.
Під регулярні обстріли з боку бойовиків потрапляють не лише військові, а й ремонтні бригади, рятувальники, медики, представники екстрених служб. Як в Україні, так і в Європі побоюються техногенної катастрофи, до якої може призвести будь-який з обстрілів. Бойовики вже гатили по об’єктах підприємства. На Донецькій фільтрувальній станції було пошкоджено хлоропроводи. Через обстріли два роки тому звідси вирішили вивезти запаси хлору.
