Із наступом епідемії коронавірусу по всій Україні пропонують ввести надзвичайний стан. Про це пише “Уніан”.
Протягом останніх днів в низці областей України було оголошено режим надзвичайної ситуації. Проте, цей режим зовсім не тотожний режиму надзвичайного стану.
Що таке надзвичайний стан
Зміст режиму НС визначається законом України «Про правовий режим надзвичайного стану». Профільний закон описує надзвичайний стан як особливий правовий режим, який може тимчасово вводитись в Україні або на її окремих територіях при виникненні техногенних або природних надзвичайних ситуацій «характеру не нижче загальнодержавного рівня».
Надвичайний стан вводиться для забезпечення безпеки і здоров’я громадян, запобігання людським та матеріальним втратам, відновлення правопорядку при силовій спробі захоплення держвлади та захисту конституційного ладу України.
Суть режиму – надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування особливих повноважень, а також допуск тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб задля відвернення загрози.
Хто і коли вводить надзвичайний стан
Надзвичайний стан в Україні або на окремих її територіях вводиться Указом президента, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.
Відповідно до статті 4 профільного закону, епідемії та панзоотії, що створюють загрозу населенню, можуть бути підставою для введення надзвичайного стану. В такому випадку пропозиції щодо його введення президентові подає Кабмін.
Скільки буде тривати надзвичайний стан
Максимальний строк введення надзвичайного стану в Україні – 30 діб, або 60 діб на окремих її місцевостях.
У разі необхідності НС може бути продовжений Президентом, але не більш як на 30 діб. Президентський указ про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Радою.
Які обмеження передбачає надзвичайний стан
Відповідно до законодавства, режим надзвичайного стану дає підстави для введення низки заходів:
– встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
– обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
– посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
– заборона страйків;
– примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
Масштабна надзвичайна ситуація природнього характеру (зокрема – епідемія), на додаток дає підстави для здійснення наступних заходів:
– тимчасова чи безповоротна евакуація людей з небезпечних для життя місць, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;
– встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, рятувальників, військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;
– тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;
– встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
– запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
– мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
– зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
– усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація ситуація в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб.
З метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента.
Різниця між режимом надзвичайної ситуації та надзвичайним станом
Наразі у Києві та шести областях України ввели режим надзвичайної ситуації. Втім, не слід плутати його з надзвичайним станом – це різні режими. Надзвичайна ситуація визначається Кодексом цивільного захисту України як «обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення».
Причиною НС може бути катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, тощо.
Для подолання надзвичайної ситуації формується штаб, який може напряму залучати необхідні для цього структури та сили. Дуже важлива відмінність між надзвичайною ситуацією та надзвичайним станом – останній передбачає тимчасове обмеження прав і свобод людини.
МВС раніше пояснило, в чому полягає відмінність між режимами в умовах епідемії.
