Історія української школи має понад тисячолітню історію. Перші почали з’являтись ще у часи Київської Русі. Запровадження християнства спонукало тодішніх правителів підіймати грамотність населення. А вже у 1086 році відкрилася перша школа для дівчат при Андріївському монастирі в Києві. Втім через те, що українські території багато років були під владою інших народів, розвивати нашу шкільну освіту було вкрай важко.
Про те, якими були школи 100 років тому, пише РБК-Україна.
Якими були українські школи століття тому
Під час Першої світової австрійська окупаційна влада дала дозвіл на організацію 250 українських шкіл на Волині, Підляшші і Поліссі. У ті часи австрійці замість кирилиці хотіли запровадити в українських школах Волині латиницю. Але це так і залишилось у планах.
Щоб українські школи могли працювати, людей закликали купувати підручники та приладдя та передавати в навчальні заклади.
Після революції в лютому 1917 року організація українського шкільництва перейшла в руки Генерального Секретаріату освіти Центральної Ради. Тоді створили Товариство Шкільної освіти для виготовлення українських підручників та Українську Педагогічну Академію в Києві.
Після проголошення УНР українські школи почали розвивати по всій території нашої держави. Тоді створили 12-річну «єдину трудову школу». Навіть на Кубані у 1917 році вдалося ввести українське навчання тільки в нижчих початкових школах. А вже влітку 1918 року створили понад 50 українських середніх шкіл на теренах нашої держави.
На Галичині за часів ЗУНР частину польських шкіл українізували. Тоді діяло 30 середніх шкіл (20 гімназій, 3 реальні школи, 7 учительських семінарій).
Після включення Закарпаття до Чехо-Словаччини у 1919 році українські школи переважали їх було 492 на загальне число 861. Тоді навіть можна було вибрати мову навчання – місцева, з домішкою церковнослов’янської, українська літературна чи російська.
Прийшовши на Буковину у 1918 році, румуни ввели «стан облоги» і почали румунізацію українського шкільництва. Тільки через 10 років уряд дозволив вести часткове навчання українською мовою у румунських школах, але у 1934 році і це скасовали.
Бессарабія в 1920-1927 рр. користувалася адміністративною автономією, тому там навчалися українською мовою в близько 120 школах.
Програма навчання відрізнялась у кожному регіоні. Дітей у ті часи вчили читати, писати, рахувати, співати, а також викладали Божий закон. З 1930 року почали вводити нові предмети: географія, історія, праця, фізкультура. Не рідко дітей могли карати різками за непослух під час навчання.
