Луцький міськрайонний суд визнав винним у шахрайстві Івана Братченю. Його засудили до семи років позбавлення волі. Оскаржувати цей вирок до Волинського апеляційного суду подалися відразу дві сторони: захист і обвинувачення. Перша просить виправдати, друга – додати ще кілька років покарання.
Сам Іван Братченя називає все політичною розправою, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Суддя Волинського апеляційного суду Петро Борсук зачитує вирок Луцького міськрайонного суду, яким Івана Братченю засуджено до семи років позбавлення волі за шахрайство.
Звідти дізнаємося, як волинський політик Борис Загрева у 2015 році зустрівся із Братченею як представником закритої масонської ложі. Той сказав Загреві, що саме його кандидатуру масони бачать у кріслі прем’єрміністра України. Але потрібно сплатити членський внесок у ложу – 150 тисяч доларів. Частину грошей Борис Загрева знайшов, але згодом довелося шукати ще, бо ж із Ротшильдами [міжнародна династія підприємців, фінансово-промислова група] зустрітися безплатно не вийде.
«У подальшому в березні 2016 року Братченя, діючи умисно, повідомив Загреві про необхідність сплатити решту грошових коштів у сумі 100 тисяч доларів, пояснюючи, що активно проходить підготовка до виїзду на навчання, де запланована його особиста зустріч із представником ордену масонів із родини Ротшильдів», – зачитав суддя Петро Борсук.
У результаті кишені Бориса Загреви стали на 135 тисяч доларів легшими, але запису в трудовій книжці про працевлаштування в уряді так і не з’явилося. Проте отримав від Братчені персня з гравіюванням – типу масонського.
Екснардеп і знайомий Загреви Олександр Клименко, як відомо з вироку, не отримав навіть цього. Хоч йому за 150 тисяч доларів масони теж мали вибити якусь керівну посаду в уряді.
Своєю чергою, адвокат Братчені Сергій Книш зауважив, що таких сум у деклараціях політиків на той час не було: «Про отримання великих сум і від Загреви, і від Клименка. Враховуючи їхній статус державних службовців і обовʼязок подавати відповідні щорічні декларації, в них не було зафіксовано таких розмірів доходів, які вони нібито вручали йому за проходження навчання в США і отримання у майбутньому посад в органах державної влади».
Фатальним для Івана Братчені став 2020 рік. Тоді він зустрівся зі ще одним фігурантом цієї історії. Йому представився головою осередку «Луцької міської організації демократичної партії». Ну і далі понеслося: посада в уряді, масони, членський внесок у розмірі 200 тисяч доларів. Наступного дня, коли зелені купюри зникали в портфелі Братчені, зненацька із засідки вискочили правоохоронці.
Іван Братченя каже: все, що з ним нині відбувається, – політична помста за те, що не захотів співпрацювати з ворогами України та бути причетним до створення п’ятої колони. Суддя кілька разів робить йому зауваження, аби він не відхилявся від суті обвинувачення.
«Треба прочитати Гоголя і все стане зрозуміло. Хочу звернути вашу увагу на їхню зухвалість. Це вони хазяї долі людини. Незважаючи на те, що я присутній, роздавали звання та вітали один одного, – каже обвинувачений Іван Братченя. – Це вони – Костенко, Клименко, Загрева, Заєць – на догоду Російській Федерації та ворогам України руйнували фракцію Народного Руху у Верховній Раді. Це вони, запросивши телебачення, викидали тапочки Чорновола з його колишнього кабінету».
Захисники вважають вирок суду незаконним. Мовляв, за третім епізодом узагалі була провокація. Натомість прокурор переконаний: потрібно навпаки ще додати кілька років, оскільки чоловік ошукав на великі суми трьох осіб, до того ж, заздалегідь готувався до цього.
«Враховуючи те, що Братченя діяв систематично, заздалегідь готувався до вчинення кримінального правопорушення, зокрема це і символіка, і написання відповідних заяв. Він ретельно підходив до вчинення злочинів. Ретельно все вивчав, що підтверджується оглядом блокнота з його записами», – наголошує прокурор Тарас Гоцуляк.
Суд постановив: апеляційні скарги обох сторін лишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду – без змін.
Іван Братченя, заслухавши це рішення, встиг сказати: «П’ята колона виграла».
