Волинь Новини

Планував життя у Британії, але обрав фронт: історія бойового медика волинської бригади

Військовослужбовець Олег Нюшко на псевдо “Док” — старший бойовий медик мінометної батареї 3 механізованого батальйону 100 окремої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Донеччині.

Історію воїна розповіли 3 червня у пресцентрі волинської бригади.

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну чоловік працював у Польщі. Контракт із міжнародною компанією саме закінчувався, і Олег планував їхати до Великої Британії.

Після того, як чоловікдізнався про початок “великої війни” та окупацію рідного Херсона, прийняв рішення про повернення в Україну, аби доброльцем стати на захист країни. У рідному місті Олег Нюшко закінчив медичне училище, пізніше здобув вищу освіту у Вінницькому національному медичному університеті імені Миколи Пирогова.

“Свого часу працював лікарем-кардіологом. Також викладав у рідній Alma mater дисципліни англійською мовою студентам-іноземцям, але за духом я завжди був авантюристом у хорошому розумінні цього слова. Зокрема, страшенно любив подорожувати”, — каже воїн.

У березні 2022 року Олег приєднався до 100 ОМБр, потрапивши в третій мехбат. У цьому підрозділі “Док” служить п’ятий рік.

Найбільший акцент на навчанні побратимів у перші місяці “повномасштабки” військовий робив не лише на тактичній медицині, а й на медицині загалом, аби бійці навіть на найвіддаленішій позиції не розгубилися і могли надати бійцю першу (доевакуаційну) допомогу. Це допомогло підрозділу під час виконання бойових завдань на на Лиманському, Покровському, Торецькому, Костянтинівському напрямках.

Допоки донедавна Олегу дозволяв стан здоров’я, він регулярно заступав на бойове чергування номером обслуги міномета.

“Ніколи й думки не було апелювати до посадових обов’язків і казати, що то не справа старшого бойового медика батареї. Адже розумів, не піду на чергування я — доведеться йти комусь із наших хлопців. А через хронічну нестачу особового складу в кожного із них уже ой як “накопичилося” тієї втоми”, — говорить чоловік.

У Херсоні і за Олега, і за його молодшого брата-військовослужбовця Сергія вболіває 75-річна мама Катерина Семенівна. Також в “Дока” є 12-річний син Роман, який наразі проживає в Данії.