Старший лейтенант поліції, 38-річний Олег Булатов починав свій професійний шлях добровольцем підрозділу патрульної служби поліції особливого призначення «Світязь». Далі служив в новоствореній патрульній поліції та заступником командира роти тактико-оперативного реагування, потім очолив підрозділ «Світязь». З лютого 2022 року – знову на передовій в складі зведеного батальйону Національної поліції України «Захід». А віднедавна – долучився до штурмової бригади НПУ «Лють», в якій командуватиме однією з рот.
Як бачить війну та перемогу Олег Булатов – в цитатнику від поліції Волині, – пише Перший.
У 2014 році витримали все…
«Для мене війна почалась у 2014 році і триває нині. Тоді гинули наші хлопці, гинуть і зараз. Для мене війна триває вже 9 років. Зараз я бачу, як в «Лють» ідуть люди з числа цивільних – і згадую нас в попередні роки. Тоді добровольцями йшли всі: від звичайних робітників до службовців. Але, як показує практика, хлопці витримали все, ми пройшли Іловайськ, Вуглегірськ, всі показали себе достойно в тих умовах ведення бойових дій, хоч і не були кадровими військовими».
Про службу в «Люті»
«Хоч я з 2014 і встиг попрацювати в патрульній поліції, але доля мене весь час повертає на війну. Нещодавно я повернувся на кілька днів зі сходу додому, і от вже командуватиму однією з рот в бригаді «Лють», а саме, в батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова». Я його не знав особисто, але велика честь для мене очолити одну з рот в батальйоні його імені. Зараз беру участь у проведенні відбору кандидатів в цей підрозділ. Є багато діючих поліцейських, які хочуть служити в «Люті», є чимало з числа цивільних, які долучаються. Всі розуміють, що зараз такий час, що треба наступати, відвойовувати своє».
Про роботу з мінометами
«В Донецькій області ми виконували певні бойові задачі. Якби пів року перед тим хтось мені сказав, що ми з своїми хлопцями працюватимемо з мінометами, я б не повірив: ми ж поліцейські, як ми можемо працювати з мінометами? Але дійсно, ми приїхали, нам дали міномети, ми в умовах бойових дій навчились їх використовувати і почали виконувати задачі.
Пригадалась остання наша робота біля Бахмута, там ми допомагали 128 бригаді ЗСУ. Військові підвозять міни і дивляться на нас з подивом, бо бачать шеврони поліції. Запитують: «А ви звідки?» Відповідаю: «З поліції». Ті не повірили: «Не хочете – то не кажіть». Я таки переконав військових, що ми поліція і допомагаємо Збройним Силам. Потім вони були дуже здивовані, коли побачили нашу роботу з мінометом, один з них підвозив міни і сказав, що забирає свої слова назад. Ми вже давно разом з усіма Силами Оборони Держави захищаємо країну, брали участь у звільненні великої кількості міст на Харківщині та Донеччині і продовжуємо це робити».
Про мирних мешканців
«Люди там є різні. Є ті, які під впливом пропаганди кажуть, мовляв, навіщо ви сюди прийшли, до вас у нас все було. А є такі, які зустрічають нас радо, виходять з національними прапорами. Найбільше шкода дітей, які зростають там у підвалах, фактично там живуть, нема ані навчання, нічого. Такого дуже багато. Виїжджаючи, ми завжди беремо з собою якісь продукти, щоб роздавати дітям. Деяких селищ просто нема, все зрівняно з землею. А якщо в когось вціліли оселі, то люди повертаються».
Про бійців
«Зараз дехто з моїх бійців і далі в батальйоні «Захід» на Донеччині, інші несуть службу тут, на Волині, треті йдуть зі мною в «Лють». Вони воюють з 2014 року, тому знань і мотивації їм не бракує, хоча вчитись, удосконалюватись, звісно, треба завжди.
Хлопці, які хочуть долучитись в «Лють», мають бути мотивовані, бажано бойова підготовка, повинні працювати, як один цілий кулак, адже маємо розуміти один одного навіть з погляду».
Про розвиток поліції
«Це дуже стрімкий розвиток. Зараз поліцейські виконують майже ті самі функції, що й військові. Це все відбувається на очах: заїжджаєш у щойно звільнене місто – а поліцейські вже там несуть службу. Ще навіть всі стабілізаційні заходи ми не зробили, а поліцейський офіцер громади вже спілкується з людьми, допомагає. Присутність поліції видно скрізь. Крім того, на деокупованих територіях працюють вибухотехніки, криміналісти, дуже багато територій заміновано».
Про плани і Перемогу
«Найближчі плани – укомплектувати роту і виїжджати на навчання новітньому озброєнню, на бойове злагодження для діючих працівників поліції. Далі – їдемо на роботу – вибивати окупантів, наступати. Хотілося б це зробити цього року.
Щоб тримати себе вкупі, багато залежить від оточення. По собі скажу і по тих, кого знаю, хто пройшов це пекло: багато кого все одно тягнутиме туди.
Потрібно розуміти: ми війну завершимо, а сусід же наш залишиться. Тож нести службу нам все одно доведеться. І тому підрозділ «Лють» – для цього в тому числі».
