Максим Канюка – актор Київського Театру на Липках, зірка багатьох телевізійних фільмів, такі як : «Новенька», та «Гніздо Горлиці», який свого часу боровся за премію Оскар. Хто він? Лучанин, який своєю енергетикою запалює екранні вогні, відмовляється пливти за течією та бере у полон глядачів своєю акторською майстерністю.
Про акторський шлях, зіркові знайомства та подальші плани розповів журналістам «Волиньінфа» актор театру та кіно – Максим Канюка.
З чого почалося Ваше акторське життя?
Почалось, як не дивно, випуску з інституту. Чотири роки навчання, рік перерви і ось воно — акторське життя: ролі в театрі та кіно. Утім, захотів стати актором ще в школі. Вже тоді почав готуватися з однією артисткою місцевого театру до вступу в університет. Мої батьки мабуть, мріяли про краще життя для мене. Але я вдячний їм за те, що свого часу все ж підтримали, вклавши в мене фінанси, нерви й любов.
Яким персонажам надаєте перевагу, яких захоплююче грати?
Як, не банально — різні. Адже будь – якому актору хочеться відкрити в собі різні грані, зануритись в складних персонажів, пережити щось нове. До слова, мною, незважаючи на вік, зіграно чимало героїв, яких багато акторів мріє зіграти все життя: Ромео, Лукаш, Незнамов…
Щиро вдячний за це Театру Юного Глядача і особисто художньому керівникові. Але скільки тих ролей в класиці! І в кожному персонажі знайдеться щось, що заворожує мене, як актора. Мрію, наприклад, колись зіграти Михайла з «Украденого Щастя».
До слова, Максим Канюка навчався у Київському Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка – Карого. А його майстром був народний артист України – Богдан Бенюк.
Яка з ролей на Вашу думку найцікавіша ?
Особисто мені цікавий Лукаш («Лісова пісня» — прим.), цікаві його стосунки з матір’ю, — взагалі тема стосунків із батьками того часу. Сьогодні ці відносини — зовсім інша історія, а раніше — повний послух, покірність і глибока повага. Нам це — здебільшого — дико, та через це цікавіше для мене цей персонаж. В кіно – поки таких не зіграв.
Що допомагає Вам в роботі ?
Віра в обставини. І в себе.
У першому випадку намагаюсь краще зрозуміти обставини, пропустити їх через себе і свій життєвий досвід. У другому— намагаюсь не втрачати віру в краще, і в цьому допомагають близькі мені люди. Якби не було моєї дружини, з упевненістю в 100% можу сказати, не було б і мене. Я щохвилини дякую світові за неї.
Для людей, які мало уявляють, як складається робочий час актора, розкажіть, будь ласка, про це.
Насправді, все індивідуально. В когось це нескінченні зйомки, в когось — репетиції в новенькому залі невеликого театру, в когось нескінченна самостійна робота над собою, а, може, все це разом. Робочий час актора Театру юного глядача – це низка репетицій та вистав: вранці — дитячі, ввечері — дорослі, — працелюбні та витривалі вони там. Щиро радію, що колись був частиною цього творчого процесу. Робочий час кіноактора — зовсім інший світ, і в ньому я поки роблю перші кроки. Це надзвичайно цікаво.
З якими відомими акторами Вам поталанило співпрацювати ?
Працював у проекті «Папаньки» із Сашком Рудинським. До слова, саме він їздив до Китаю з театром імені Івана Франка і отримав приз за кращого молодого актора. Вважаю, він суперзірка нині після Перших Ластівок. Зізнаюсь, я полюбляю цей серіал. Окрім цього, працював з такими акторами як: Анастасія Нестеренко, Єгором Козловим, Максом Девізоровим. Це потужні, наполегливі і неймовірні артисти.
Окрім цього, «перетинався» з супер – зірками: Марком Дроботом у проєкті «Марк плюс Наталка» на ICTV(аналог культового комедійного серіалу «Леся + Рома»).
Також, мав велику честь зніматися у «Гніздо горлиці» з такими визначними акторами як: Римма Зюбіна, Олександра Сизоненко, Віталій Лінецький, Наталія Васько, Микола Боклан, тощо.
Луцьк — місто Вашого дитинства та шкільних років. Як часто зараз доводиться бувати тут?
Буваю зрідка. В мене тут залишилась мама. Тут похований батько. Звичайно, хотілося б бувати тут і в культурному плані, бо зараз існує певна дистанція між мною та Луцьком, в цьому сенсі, — але, сподіваюсь, вона скоро подолається. Від творчої співпраці, наприклад, я б не відмовився.
Чому надаєте перевагу — театру чи кіно?
Кіно, адже, це зафіксована аудіовізуальна історія. Актор істота амбітна та пихата, нам важливо себе, так скажімо, «увічнювати».
Розкажіть про роль у визначному фільмі «Гніздо горлиці»?
Всі мої попередні інтерв’ю містять про цю кінострічку. Мій друг, театральний режисер Ігор Гулий навіть жартує з цього приводу.
Чи буде другий сезон серіалу «Новенька»?
Коли буде другий сезон, і чи буде він взагалі – мені невідомо. Куди ж в останній серії зникла Віра – не знаю – зазначає з усмішкою Максим Канюка.
Найближчі творчі плани?
Працювати і ще раз працювати. До речі, відкритий до пропозицій, тож, якщо, наприклад, у вас на горизонті з’явиться вакансія ведучого, ви знаєте, до кого звертатися – сміється актор.
Побажання читачам «Волинь іnfа»
Бажаю самосвідомості. Щодня трудитися та самовдосконалюватися. А ще зичу відчувати себе — щодня, щохвилини, щосекунди. Ми часто за негараздами, сварками і метушнею, втрачаємо себе справжніх, здатність фіксувати щасливі моменти і забуваємо приділяти час дійсно важливим речам і людям. Відчувайте прекрасне навколо. Читайте класний портал «Волиньінфа», аби бути в курсі важливих подій!
АНАСТАСІЯ НІКОЛАЄВА