Відтак, зупинитися посеред поля через несправність авто, ситуація не з приємних для будь-кого, хто вирушає у тяжку, ворожу дорогу. Зірвані плани, витрачені нерви, згаяний час… А що, коли машина ламається там, де мало не за кожним кроком спостерігає ворог?
Українські військові, які несуть службу в районі проведення операції Об’єднаних сил знають – зайва хвилина затримки в дорозі може коштувати водієві та його пасажирам не просто витраченого часу, а здоров’я або навіть життя.
На жаль, передчасно помер мешканець Турійського краю Роман Козін, який повсякчас ладнував військову техніку ЗСУ.
“Є люди, як зорі, а є – як сонце, і коли світло їх земного життя згасає, то навколо настає темна порожнеча. Такою світлою сонячною людиною для мешканців села Дуліби був Роман Козін. Здавалося б, простий чоловік, як десятки інших, та все ж щоденно своїм щирим серцем і золотими руками він творив маленькі добрі справи, які залишились в пам’яті односельчан, рідних, усіх, хто його знав. Адже Роман з тих людей, які віддають і нічого не просять навзаєм.
За освітою – столяр, а за покликом душі – механік. Як згадують рідні, не було б такого «залізного коня», якого б він не відремонтував. Міг днями і ночами працювати та все ж результат мав бути один – справна техніка. Його вміння і золоті руки неабияк допомогли у перші дні війни в 2014 році, коли на колеса потрібно було швидко ставити застарілу військову техніку. Роман не шкодував ні власних сил, ні коштів. Не маючи в той час постійного місця роботи, чоловік як міг підзаробляв і поспішав у Володимир-Волинську військову частину допомагати нашим захисникам. Коли ж росія повномасштабно вторглася в Україну, Роман знову долучився до бригади механіків, хоч і не мав здоров’я. До останнього подиху він був у строю: і в останні хвилини земного життя Роман по телефону допомагав відремонтувати техніку, бо знав кожну маленьку деталь у машині, БТРі чи танкові. Своїм прикладом він підтвердив, що серед нас є Герої, які без зайвої метушні, щоденною працею наближають час перемоги. Світлу добру пам’ять він залишив по собі у серцях людей, а ще гарне продовження свого роду, бо виростив трьох синів, щиро тішився внукам.
У ці дні минає 40 скорботних днів, як на 48 році згасла свічка земного життя Романа Козіна. Висловлюємо щире співчуття рідним і близьким. Нехай світла пам’ять про цю Людину не згасає у наших серцях. Згадайте Романа у своїх молитвах”, – йдеться у дописі.
