Питання купівлі землі та законодавче регулювання цих процедур турбує фізичних осіб, фермерів та представників холдінгів, компаній, сільськогосподарських підприємств. Про це йшлося в інтерв’ю директором ТзОВ “Олді” Ларисою Маїло.
— Яким чином зараз продаються земельні ділянки на Волині та в Україні в цілому?
— Згідно Земельного кодексу України, отримати вільну земельну ділянку в користування можна лише на земельному аукціоні, крім випадків передбачених ст. 134 даного кодексу. До жовтня 2019 року, Держгеокадастром України був запроваджений пілотний проект проведення електронних торгів для продажу права оренди земель сільськогосподарського призначення державної власності. Під час цих торгів значно підвищувалась вартість орендної плати за окремі земельні ділянки. При цьому було багато нарікань на цю процедуру по технічних причинах. На сьогоднішній день цей проєкт вже завершив свою роботу і зараз землі передаються у користування чи власність в звичайному режимі тобто через звичайний аукціон.
1 жовтня 2019р. було зареєстровано проєкт Закону “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” №2194, за який проголосували в першому читанні, де передбачається продаж ділянок лише на електронних торгах.
Наприклад, громадянин хоче побудувати магазин чи розпочати невелике виробництво, для цього йому потрібно отримати земельну ділянку. Він повинен звернутися в місцеву раду, за їхньою заявою сільська рада формує цю ділянку, розробляє документацію, після її затвердження ділянку виставляють на аукціон. Всі бажаючі можуть взяти в ньому участь. Аукціон відбувається тоді, якщо в ньому бере участь не менше двох учасників.
У містах є велика конкуренція в бажанні придбати земельні ділянки, тому електронні аукціони проводити доцільно. У віддалених від райцентрів селах немає технічних можливостей для проведення торгів: факсу, інтернету, подекуди відсутнє покриття українськими операторами, а також нерідко жителі сіл не вміють користуватися інтернетом. На мою думку, на даному етапі законодавець міг би запропонувати альтернативу: або електронні торги або звичайні для сільських та селищних територій. Окрім того, жителям сіл потрібно мати електронний підпис, вміти користуватися комп’ютером, реєструватися в електронних програмах. Наша фірма брала участь в торгах і ми не могли відразу орієнтуватися. Тому жителям сіл і селищ потрібно якихось посередників, які будуть за них працювати он-лайн. Цей момент не прописано в проєкті закону.
З початку року було виставлено на торги 36 лотів по Волинській області. Дані торги проводять окрім ТзОВ “Олді”, ТзОВ “КФ СЕРВІС”, приватне підприємство Фірма “Сомгіз”, ТОВ “ГЦНТП — ПЛЮС”, ТзОВ “Волинський аукціонний центр”, державне підприємство “Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”.
— Як Ви вважаєте, чи проводяться земельні аукціони за принципом: продати якомога дорожче, нехай і не дуже швидко?
— Звичайно, так і є. Будь-які торги ґрунтуються на принципі: отримати найвищу плату за користування землею.
— Як тепер продаватиметься державна і комунальна земля?
— Раніше вона продавалася через “СЕТАМ”, тепер — буде через систему “Прозорро”. Приймається закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційних схем у сфері оцінки об’єктів нерухомості шляхом діджиталізації розрахунку податкової вартості нерухомості”. Для сільських та селищних рад — це проблема, бо спеціалісти не готові до цього.
— Чи електронні торги є прозорими? Деякі учасники скаржились, що система не реагувала на їх дії з метою досягнення бажаного результату ДП “СЕТАМ” та його власників?
— Нарікання такі були. Ми у минулому році не проводили електронні торги по продажу земель сільськогосподарського призначення по наказах управління Держеокадастру у Волинській області, їх в більшості проводила Фірма “Сомгіз” та державне підприємство “Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”.
— Триває обговорення закону, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення, які Ваші думки з цього приводу?
— В Україні землі сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян (паї) можуть лише передаватися у спадщину. Мораторій по продажу сільськогосподарських земель міг би лишатися на державні, комунальні землі, а на земельні наділи у власності варто було б відмінити.
Взагалі наше сільське господарство ґрунтується на малих приватних та фермерських гоподарствах. І для людей, і для громади було б корисно впустити на ринок паїв малих землевласників.
Ті, хто не має спадкоємців, продали б свої наділи, але не мають права відповідно до земельного законодавства або ж ті, хто не має здоров’я їх обробляти. Малі фермери могли б поступово скуповувати ті ділянки, щоб підтримати місцеву громаду та селян. Великі холдінги беруть в оренду землю, приганяють техніку, обробляють ділянку, засівають та відганяють техніку, а з місцевими радами співпрацюють мало. Сільським чи селищним радам потрібно трактором розчистити дорогу, переорати ділянку чи змолотити зернові культури — словом, місцеві фермери допомагають виживати селянам на всій території, де вони працюють, навіть на платній основі це взаємовигідно. Також податки від їх діяльності спрямовуються на розвиток громад.
