Про це повідомляє “OBOZREVATEL”.
У чому переваги ідеї?
Сенс 4-денного робочого тижня в тому, щоб дозволити працівникам більше часу витратити на особисті справи і відновлення сил. За задумом, це має допомогти їм в інші дні працювати більш ефективно і витрачати менше часу на виконання завдань. При цьому, від зменшення кількості робочого часу заробітна плата падати не повинна.
“Цей експеримент дуже хороший для людей розумової праці: для програмістів, дизайнерів, журналістів, – говорить експерт ринку праці Сергій Марченко. – Дійсно, розвантаження голови на один додатковий день може різко збільшити продуктивність. У деяких випадках – навіть у рази”.
Це підтверджує експеримент, який у серпні 2019-го провели Microsoft Japan. Протягом місяця їхні співробітники працювали лише 4 дні на тиждень. Як відзначили в компанії, продуктивність їхньої праці збільшилася майже на 40%, порівняно із серпнем 2018-го.
Український ринок також не залишається осторонь тренду. У вересні 2019-го додатковий вихідний у п’ятницю ввели для своїх співробітників в IT-компанії Brighta і загалом відзначили успішність такої ідеї.
Подібні нововведення практикують не тільки окремі компанії. В Ісландії експеримент зі скороченням робочого тижня провели навіть на державному рівні. Дослідження тривали з 2014-го по 2019 рік і охопили приблизно 1% працівників в їхній країні. За підсумками експериментів, скорочення робочого тижня не призвело до падіння продуктивності праці або переробок. Навпаки, працівники більш ефективно планували свій час. Завдяки цьому експерименту робочий час на постійній основі скоротили для 86% співробітників у країні.
Подібний проєкт уже цієї осені планують почати в Іспанії, і триватиме він три роки.
У чому недоліки 4-денки?
Варто розуміти, що далеко не в усіх сферах можна зробити стільки ж роботи за 4 дні, скільки за 5. Якщо ми говоримо про такі види діяльності, як IT, за рахунок збільшення ефективності праці дійсно можна скоротити час, який витрачається на виконання завдань.
Але якщо це робота з людьми, наприклад, медицина, то ця схема буде давати збій. Лікар може скоротити час роботи з пацієнтом і прийняти більше людей за менше годин. Але від цього якість огляду не підвищиться, а навпаки буде страждати.
Є й інші сфери, де важливий саме час, проведений на роботі. Наприклад, касир у супермаркеті ніяк не зможе зробити за 4 дні стільки ж роботи, скільки за 5. Якщо скоротити робочий тиждень – роботодавцю знадобиться більше співробітників.
“Тут потрібно розділяти. Якщо ти працюєш на заводі, гостриш деталі та при цьому будеш працювати менше часу – ти їх більше не зробиш фізично. Навіть якщо будеш більше відпочивати”, – говорить Марченко.
Багато в чому впровадження 4-денного робочого тижня може залежати від того, як побудовані процеси в конкретній компанії, і від мотивації самих співробітників, говорить засновниця і керівниця рекрутингового агентства AboutHR Маріанна Гринишин:
“Якщо людина не хоче працювати, вона може хоч 7 днів приходити – все одно знайде, як не працювати. А якщо людина хоче виконати завдання – вона і за 4 дні зуміє це зробити. Навіть із довгими перервами на каву та обідом у 1,5 години”.
Чи буде 4-денка в Україні?
З розвитком автоматизації людству не потрібно буде стільки співробітників, скільки є зараз. Наприклад, чим більше в супермаркетах буде з’являтися кас самообслуговування або в наше життя входитимуть безпілотні авто, тим менше буде потрібно працівників у цих сферах. Марченко розповідає, щоб уникнути соціальної напруги, в деяких випадках країни будуть вводити безумовний дохід, у деяких збільшувати кількість робочих місць, зокрема й за рахунок зменшення робочого тижня.
Загалом 4-денний робочий тиждень – це майбутнє, і рано чи пізно всі до цього прийдуть. У той же час, у можливість запровадження такої ідеї в Україні незабаром експерт не дуже вірить.
“Я не вірю в статистику готовності роботодавців, – говорить Марченко. – Коли 71% роботодавців кажуть, що вони не проти, це не означає, що коли їм на практиці запропонують таку ідею, вони на це погодяться. Безумовно, скорочення робочого тижня – це тренд майбутнього, але Україна тут не буде серед лідерів. Та й протягом найближчих 5 років цей тренд не стане мейнстримом ні в Україні, ні у світі”.
На думку Гринишин, тривалість робочого тижня в Україні буде залежати від умов світового ринку. Якщо така ідея буде розвиватися в інших країнах світу, рано чи пізно вона прийде до нас. Компанія Гринишин займається пошуком співробітників для IT-сфери, і ця сфера в Україні найшвидше перебирає світові тренди.
“В Англії вже працюють не 8 годин, а 7,5. Англійські клієнти, які шукають у нас програмістів, пропонують їм такий же графік. Якщо у них буде 4-денний тиждень, вони і нашим співробітникам пропонуватимуть такий же. Це вже буде впливати на інші компанії на ринку України”, – каже вона.
Ринок праці розвивається дуже динамічно. Говорячи про робочий тиждень, варто пам’ятати, що і 5-денка з’явилася у нас не так давно. Вона була затверджена в СРСР лише в 1967 році. До цього ж люди працювали по 6 днів. Уже зараз у багатьох країнах Європи співробітники працюють менше ніж 40 годин на тиждень, і потроху цей тренд приходить в Україну.
Але все ж зміни на ринку не блискавичні. Потрібен час, щоб до них звикли і працівники, і роботодавці. Тому можна з упевненістю сказати, що українські працівники в перспективі обов’язково будуть працювати менше за ту ж зарплату, але в наступні кілька років цей тренд поки не стане масовим.
