У державному комунальному підприємстві “Луцьктепло” роз’яснили про нові платіжки, а саме, що таке “ТЕПЛО постійна”, “ТЕПЛО змінна” та інші графи в квитанціях лучан.
Про це йдеться на сайті ДКП “Луцьктепло”.
Постанова КМУ №630 передбачає можливість здійснення нарахувань згідно двох типів тарифів – Одно- і Двоставкові. Одноставковий тариф передбачає включення всіх економічно-обґрунтованих витрат підприємства в одиницю теплової енергії – Гкал, – байдуже, вона йде на опалення чи приготування гарячої води. Таким чином левова частка нарахувань припадає на опалювальний період, збільшуючи навантаження на споживача взимку, але обмежуючи працездатність підприємства влітку, оскільки 90% грошових надходжень припадають на опалювальний період, а влітку підприємство залишається ні з чим. При тому, що відбулися зміни на газовому ринку, й істотно зросли ціни на послугу з розподілу природного газу (вона сплачується рівномірно впродовж року незалежно від обсягів споживання газу в тому чи іншому місяці), залишати все так, як було для підприємства було б самогубством, а більшості лучан, можливо, довелося б мерзнути: бо розпочати опалювальний сезон підприємство не змогло б, а перейти всім на індивідуальне опалення заледве вдалося б. Відтак, було прийнято рішення про перехід на двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії (опалення), та про коригування одноставкового тарифу на послугу з постачання гарячої води.
Двоставковий тариф на опалення передбачає розподіл всіх економічно-обґрунтованих витрат на дві частини – умовно-змінну і умовно-постійну. Це видно з інфографіки нижче. В цьому місці важливо зрозуміти, що разом це виливається для споживача в ту ж саму суму, що сплачувалася при одноставковому, але її частину (умовно-постійну [в платіжці це “ТЕПЛО постійна”] – витрати, які підприємство несе впродовж календарного року рівними частинами) ви сплачуєте щомісяця, а частину (умовно-змінну [в платіжці це “ТЕПЛО змінна”] – витрати, пов’язані безпосередньо з виготовленням теплової енергії) ви сплачуєте лише впродовж опалювального періоду.
Є в цьому контексті один важливий нюанс. Законодавець каже, що при здійсненні нарахувань згідно двоставкових тарифів споживачі мають платити тільки за те, що реально впливає на отримання ним послуг (тоді як при одноставковому тарифі все розбивається порівно за принципом “середнє по палаті”). Відтак, на арені з’являються потоки (або Реєстри споживачів [чи як в наступній інфографіці – типи тарифів]). Суть у тому, що розмір нарахувань буде варіюватися залежно від джерела ґенерації теплової енергії (наша велика котельня з багатьма споживачами і мережами чи дахова котельня з обслуговуванням одного будинку), від того чи теплопостачання здійснюється безпосередньо до будинку, через центральний тепловий пункт і чи є в житловому будинку індивідуальний тепловий пункт. Виходячи з цього та з теплового навантаження будинку (скільки тепла він споживає), здійснено розподіл на Реєстри I – IV. В них для кожного будинку визначено величину змінну і величину постійну. (Так, змінна величина однакова для всіх будинків у межах Реєстру, а постійна різниться залежно від теплового навантаження).
“ВснескиТепЛічВС”, “ВснескиТепЛічОБ”, “ВснескиТепЛічЗА”
Коли Держава зобов’язала теплопостачальні підприємства забезпечити 100% облік споживання теплової енергії, обслуговування цих приладів обліку, а також подальшу їх заміну – вона не дозволила включити витрати на їх встановлення, обслуговування і заміну в тариф на послугу з постачання теплової енергії. Натомість запропонувала інший механізм відшкодування фактичних витрат – внески.
Внески за встановлення (в квитанції – “ВснескиТепЛічВС”) нараховуються лише для тих будинків, які підприємство облаштовує лічильником самостійно за згодою сторін. Існує наступний механізм: виходячи з потреб будинку та діаметрів інженерних комунікацій підприємство підбирає обладнання, яке на нашу думку, найкраще підійде для кожного конкретного будинку, здійснює калькуляцію та повідомляє балансоутримувача про намір встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії (будинкового лічильника тепла) в установленому порядку. В повідомленні, зокрема, зазначається сума, на яку буде встановлено обладнання та виконано робіт, а також розраховано розмір внесків, які будуть стягуватися з кожної квартири один раз на квартал в разі досягнення згоди про встановлення такого лічильника.
Для будинків, в яких будинкові теплові лічильники було встановлено коштом мешканців або шляхом співфінансування за різноманітними державними чи місцевими програмами, розраховано нами та затверджено органом місцевого самоврядування внески за обслуговування – “ВснескиТепЛічОБ” та внески за заміну вузла комерційного обліку – “ВснескиТепЛічЗА”. Як і внески за встановлення, вони нараховуються один раз на квартал. Сплачуючи їх, ви гарантовано отримаєте від підприємства наступні послуги: огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.
“Абонпл. тепло”, “Абонпл. ГВ”
Залишається для роз’яснення лише абонплата за опалення і гарячу воду або коректно – плата за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, в квитанціях відповідно “Абонпл. тепло” і “Абонпл. ГВ”.
Абонплата, передбачена ЗУ Про ЖКП, Постановами КМУ №№830, 1182, 808, – це щомісячний платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії та/або постачання гарячої води у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, у випадках, визначених Законом України “Про житлово-комунальні послуги”. Важливо – абонплата передбачена лише для споживачів, з якими укладено індивідуальний договір (чи то з, чи то без обслуговування внутрішньобудинкових мереж) в багатоквартирному будинку. Однак, існує ще три типи моделей договірних відносин, для яких ця плата не передбачена.
Застановлятися на них докладно зараз не будемо, оскільки це займе ще скілька великих абзаців, які винесуть нас за рамки даної статті. Одне лиш уточнення – яку б модель договірних відносин ви не обрали для тієї чи іншої послуги, для її застосування необхідна згода всіх абонентів в межах будинку, оскільки законодавством не передбачено надання послуг згідно кількох моделей договорів для одного будинку. Тобто, в межах одного житлового будинку для всіх споживачів послуга з постачання теплової енергії може, наприклад, надаватися згідно індивідуального договору (без обслуговування внутрянки) – за це підприємство буде нараховувати абонплату в розмірі 7,01 грн/міс, – а послуга з постачання гарячої води, наприклад, може надаватися згідно колективного договору, за яким надавач послуг буде виставляти рахунок на будинок, а голова ОСББ буде здійснювати послугу з розподілу нарахувань згідно спожитих об’ємів послуги кожною квартирою. Можливо, для споживачів це буде дешевше, ніж встановлені підприємством 8,19 грн/міс, а можливо голові ОСББ для цього доведеться наймати помічника чи помічницю, кому слід буде платити заробітну плату за немалий об’єм проробленої роботи, і така “абонплата” буде більшою.
“Надто багато рахунків, а комісія більша, ніж сам платіж”
В час, коли вводилися та вперше виставлялися для оплати внески за встановлення, обслуговування та заміну будинкових теплових лічильників ми вже рекомендували шановним споживачам сплачувати за ці послуги сумарно за рік. Адже справді – в деяких банках сума комісії переважала суму самого платежа. Рекомендуємо діяти таким чином і зараз не лише щодо внесків, але й щодо плати за абонентське обслуговування, оскільки вона є однаковою для кожного місяця, а переглядається один раз на рік. Якщо ж немає змоги сплачувати всю суму абонплати один раз на рік – сплачувати хоча б один раз на квартал. А також рекомендуємо користатися з переваг нашого Особистого Кабінету, і сплачувати за послуги без комісії.
Навіщо все це було дробити, адже зручно було платити за все одним платежем? Вкотре змушені посилатися на законодавство, яке змушує підприємство вести облік надходжень окремо для кожної з послуг.
