Прийшла осінь, і другої, більш смертельної хвилі Covid-19, до якої закликали готуватися ще влітку, немає.
Про це пишуть Факти.
Та країни все одно повертаються до жорстких карантинних обмежень: запроваджують комендантські години, змінюють правила боротьби, закривають школи.
У всьому світі бачать, що без нових обмежень не обійтися. Та вони гарантовано вдарять по життю людей та економіці.
Враховуючи, як швидко в Україні зростає кількість хворих, непогано було б і нам задуматися про більш жорсткі умови карантину. Та чи можливо це в нинішніх реаліях?
Повернення до обмежень
Попри те, що смертоноснішої хвилі Covid-19 немає, зростання захворюваності додає проблем всім країнам. За день у світі реєструють близько 300 тис. нових пацієнтів з коронавірусом, а загальна цифра хворих вже перейшла межу у 40 млн.
Ситуацією занепокоєні не лише у ВООЗ, але й в інших міжнародних організаціях.
Наприклад, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що пандемія Covid-19 стала для нього особистим випробуванням.
– Пандемія коронавірусу стала випробуванням для міжнародної спільноти, багатостороннього підходу та для мене як для генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй. На жаль, це тест, який нині світ провалює, – сказав Гутерріш.
Добре, що керівництво багатьох країн почало усвідомлювати, що коронавірус нікого не омине. Чудовим прикладом тут є Швеція, яка ще два місяці тому захищала свою стратегію боротьби з коронавірусною хворобою.
Хоча кількість пацієнтів з Covid-19 була достатньо низькою, смертність від інфекції була значно більшою, аніж в сусідніх країнах. Станом на сьогодні в Швеції від коронавірусу загинули 5,9 тис. людей, а протягом останніх тижнів кількість щоденних захворювань лише зростає.
Значне погіршення ситуації можна побачити і в Чехії, яка однією з перших в Європейському Союзі зняла всі карантинні обмеження.
Та з початком осені і вона побачила стабільне зростання числа хворих. Останній антирекорд за добу перевищив 11 тис. нових пацієнтів з Covid-19.
Тому у керівництва країни не залишилося іншого виходу, окрім як ввести жорсткі карантинні заходи, які триватимуть до початку листопада. Це закриття шкіл, заборона на роботу кафе, барів, ресторанів, заборона на зібрання більше шести осіб.
У Франції ж запровадили комендантську годину, щоб протистояти новому спалаху захворювання, а у Вельсі (частина Великої Британії) – спеціальний 17-денний карантин.
Медична система тріщить
Україна й досі не знімає обмеження, натомість запровадила їхню адаптивну манеру. Як вона працює, мабуть, знають всі.
Попри наявність адаптивного карантину, протягом останнього місяця ми бачимо невтішну картину – щотижня фіксується новий антирекорд, і найближчим часом жодних змін не прогнозують ані МОЗ, ані ВООЗ, ані самі лікарі.
Лікарні переповнені, хворих кладуть, куди доведеться. За інформацією джерела Фактів ICTV, у деяких лікарнях Києва доходить навіть до того, що до кисню підключають людей, які лежать у коридорах.
Тобто навіть зараз ситуація, щонайменше, невтішна. У коментарі Фактам ICTV інфекціоніст Юрій Жигарєв заявив, що ситуація у системі охорони здоров’я ще не критична, але стрімко наближається до такої.
– Вже тріщить нормально (система охорони здоров’я, – Ред.). Коли вона порветься – важко сказати, але якщо буде зберігатися приріст хворих, то невдовзі ми прийдемо впритул до справді важкої ситуації.
У нас є Covid-19, захворюваність якого може як зростати, так і знижуватися, сезонні ГРВІ та грип. Важко прогнозувати, що буде через місяць-два, адже ми маємо рівняння з трьома невідомими, – розповідає інфекціоніст.
На думку голови Національної медичної палати Сергія Кравченка, ситуація вже катастрофічна, і далі нічого хорошого очікувати не варто, адже держава зосереджена на тому, щоб лікувати хворих на коронавірус, а не запобігати його розповсюдженню.
Йому відомі навіть випадки, коли людям з групи ризику доводилося чекати близько 10 днів на результат ПЛР-тесту, щоб могли почати лікування. До того часу пропонували або “купити” довідку про захворювання на Covid-19, або самостійно придбати необхідні препарати.
– Якщо раніше люди “купували” довідки про те, що вони не хворі, щоб кудись поїхати або не сидіти на самоізоляції, то зараз хворі “купують” довідки про те, що мають позитивний ПЛР-тест, щоб їх почали лікувати за коштом ковідного пакету.
Я не знаю навіть, як назвати ситуацію в країні, де госпіталізована людина у стані середнього ступеня тяжкості має купити собі довідку, щоб її одразу почали лікувати, – розповідає Кравченко.
Загалом нічого позитивного найближчим часом Україні не світить. Тому й у головах багатьох людей виникає думка про введення більш жорсткого карантину в державі.
Водночас головний санітарний лікар Віктор Ляшко вважає, що колапсу через пандемію коронавірусу не варто чекати, адже летальність від коронавірусу знижується як в Україні, так і в світі.
Жорсткий карантин чи точкові обмеження?
Звичайно, такий позитивний настрій головного санітарного лікаря пов’язаний з іншими українськими реаліями – слабкою економікою. Якщо ми знову закриємо країну на жорсткий карантин, то колапс може статися там.
Це не означає, що держава має жертвувати життями тисяч людей, але обирати нині доводиться не з найкращих варіантів.
Та навіть президент Володимир Зеленський визнає, що довго держава не протримається з таким приростом хворих.
– Критичною для медичної системи України ситуація стане, коли буде від 9,5 тис. щоденних заражень коронавірусом. Якщо матимемо більше 9,5 тис. інфікованих щодоби, ми будемо змушені запроваджувати жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни й буде дуже складно всім, – сказав глава держави.
Станом на сьогодні жодна область не готова до послаблення карантину. Тому цілком логічно задуматися про більш жорсткі карантинні заходи, щоб запобігти розповсюдженню вірусу.
Та вони точно не дадуть швидких результатів.
– Обмеження запрацюють згодом. Якщо ми введемо карантин завтра, наприклад, то ми не відчуємо його ефекту цього тижня, на вихідних чи навіть у понеділок.
Обмеження потрібні для того, щоб зменшити розповсюдженість цієї інфекції та кількість нових кейсів. Звичайно, для цього потрібен час. Якщо сьогодні введемо жорсткий карантин, то, може, через два тижні відчуємо значне зменшення (випадків захворювання, – Ред.), – каже інфекціоніст.
Ми вже бачимо збільшення кількості смертей від Covid-19 щодоби. Попри те, що їхній відсоток залишається одним з найменших в Європі, не можна сидіти склавши руки.
Альтернативним варіантом для України може стати введення певних точкових заходів. Але вони не мають стосуватися адаптивного карантину та дотримуватися у повному обсязі.
– Вони (точкові заходи, – Ред.) не будуть дуже дорогими, але будуть більш ефективними. Наприклад, можна зробити для пенсіонерів певні часи відвідування магазинів. З 9 до 12 години це такий “мертвий час” для людей, які працюють. А літнім людям все одно, коли йти до магазину.
Навіть однією такою постановою ми б набагато зменшили захворюваність серед цієї вікової категорії, а саме вона дає найбільшу кількість стаціонарних хворих. Якщо ми просто відновимо жорсткий карантин, важко сказати, чи ризики і втрати переважатимуть той зиск, який ми отримаємо, – висловлює думку Жигарєв.
“Прокляті” вибори
Водночас голова Національної медичної палати вважає, що введення жорсткого карантину – неминуче. За його інформацією, в РНБО вже є проект відповідного рішення.
– Через 10-15 діб після проведення місцевих виборів будуть запроваджені заходи жорсткого карантину. Я це гарантую. Ці вибори після можна буде назвати проклятими, – каже Кравченко.
Як відомо, до групи ризику під час проведення виборів входять члени комісії, спостерігачі та довірені особи. В Україні вже є досить багато повідомлень про те, що їм бракує засобів індивідуального захисту.
А найгірше те, що на дільницю допускатимуть й потенційно хворих на коронавірус осіб, адже заборонити проголосувати їм ніхто не може. А серед заходів безпеки – окрема кабінка, яка має дезінфікуватися після кожного, хто там голосує.
– Найбільша проблема в тому, що люди приходитимуть і йтимуть, а члени комісії, спостерігачі, довірені особи знаходитимуться на дільниці постійно і тривалий час. На мою думку, приблизно 30% людей з групи ризику на виборах захворіють, – каже голова Національної медичної палати.
Весь світ занадто швидко розслабився заради того, щоб рятувати економіку. Ми сподівалися, що одного карантину досить для того, щоб дожити до винайдення вакцини.
Тепер “втомлені” люди нехтують навіть мінімальними правилами безпеки, і нам потрібні нові методи боротьби з Covid-19.
Так, від цього постраждає економіка, всі громадяни, але вдасться зберегти десятки тисяч життів.
Ми самі довели ситуацію до такої критичної точки. Тепер нам доведеться змиритися з будь-якими обмеженнями або ж заплатити набагато вищу ціну, аніж подальше падіння економіки.
