Волинь Новини

Причина хронічного тазового болю: консультує лікарка з Волині

Як стало відомо, лікарка Ольга Маркусь, яка родом зі Старої Вижівки, пояснила причину та діагностику хронічного тазового болю.

Про це вона написала на своїй сторінці у фейсбуці.

Часто больові синдроми є приводом для звернення до великої кількості спеціалістів.

“Виключенням не є біль в тазу в жінок, адже без гінеколога, уролога, проктолога та невролога тут не розберешся.
Хронічний тазовий біль (ХТБ)- будь-який біль, локалізований внизу живота, в області промежини або в попереково-крижовій ділянці, який турбує від 3 до 6 місяців (або більше).
Поширеність ХТБ  – від 4 до 16% в популяції.
В 61 % жінок встановити діагноз так і не вдається.
В практиці невролога такі пацієнтки не рідкість, адже де немає явної причини, там часто «зажало нерв», «остеохондроз» винний тощо.
Неврологічні та м’язово-скелетні причини, що можуть викликати біль в тазу є  різні, часто на підставі скарг на опитування запідозрити можливу причину.
У 13 % жінок з хронічним тазовим болем діагностують міофасціальний больовий синдром м’язів тазового дна (синдром леватора), синдром грушевидного м’яза, синдром внутрішнього затульного м’яза).
Тригерні точки в тазовому дні часто мають відношення до болю в піхві, вульві, промежині, в прямій кишці та сечовому  міхурі, а також біль може віддавати в стегна, сідниці, низ живота.
Причини:
механічні фактори – тривале вимушене положення, тривалі поїздки в машині, відсутність руху;
порушення постави- асиметрія скелета призводить до м’язового дисбалансу, що спричинює перевантаженню м’язів;
травматичні пологи, вагінальна хірургія;
важкі тривожні розлади та історія сексуального насильства в анамнезі.
Пальпація є основним методом оцінки гіпертонусу тазового дна (м’язи пальпуються  як щільний вузлик, що викликає локальний біль та поширення болю).
ХТБ може  спровокувати також травма нерва,  внаслідок операції в малому тазу (див. в каруселі), невралгія пудентального нерва (в наступному дописі більш детально).
Лікування ХТБ залежить від  причини та типу больового синдрому, включає не тільки  знеболення, а й фізичну терапію, самоконтроль, когнітивно – поведінкову терапію.
Важливо враховувати психологічні та соціальні чинники, оцінювати рівень тривоги та депресії як і при інших видах хронічного болю.
І пам’ятайте, що ХТБ – складна проблема, що потребує скоординованих зусиль різних фахівців”, – йдеться у дописі.