Волинь Новини

Таблетка чи ін’єкція: консультує лікарка з Волині

Як стало відомо, Ольга Маркусь, яка родом зі Старої Вижівки, пояснила, у яких випадках застосовувати ін’єкції, і таблетки.

Про це вона написала на своїй сторінці у фейсбуці.

В практиці лікаря, мабуть НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати) є найбільш вживані в листку призначення. Вибір введення препарату зазвичай на розсуд лікаря.

Тому пропоную розібрати:
– який спосіб таки кращий – пероральний чи внутрішньом’язовий (в/м)?
– коли травмування ін’єкцією є таки доцільне?
Після відкриття пеніциліну на початку 1940-х років «укол» став асоціюватися з різким поворотом в перебігу хвороби. З тих пір лікарі та пацієнти часто сприймають в/м ін’єкції як більш потужне лікування, ніж прийом таблеток. Більше того, фраза «не коловся, значить не лікувався» кредо для багатьох пацієнтів.
Не отримано переконливих даних, що в/м введення кеторолаку при кістково-м’язовому болю є кращим, коли доступні пероральні НПЗП і пацієнт може їх переносити.
Кілька досліджень, у яких порівнювали пероральні НПЗП, такі як ібупрофен, з в/м кеторолаком, не показали значно кращої реакції на ін’єкцію.
Дослідження, де порівнювали дію диклофенаку в/м та per os у пацієнтів з гострим м’язо-скелетним болем, показало, що в/м введення забезпечує швидке знеболення порівняно з пероральним прийомом. Проте, враховуючи підготовку, необхідну для в/м ін’єкції, пероральне введення може бути кращим.
Пероральні ліки мають свої переваги:
простіше вводити, ніж ін’єкції, і вони однаково ефективні для лікування багатьох захворювань;
не викликають болю і не порушують шкірний бар’єр;
– зазвичай, дешевші, ніж ін’єкційні препарати.
 Однак пероральний шлях не може бути використаний:
 -коли людина не може нічого приймати всередину;
-коли препарат необхідно вводити швидко, в точній або дуже високій дозі;
-коли препарат погано або нерівномірно всмоктується з травного тракту.
Ризики в/м введення препарату включають синці, інфекцію, гематому, дискомфорт пацієнта на укол голкою.
Усі НПЗП мають однаковий механізм дії, незалежно від шляху введення. Припущення, що в/м шлях введення є ефективнішим не підтверджується наявними даними.
Навряд чи з’являться остаточні рекомендації щодо вибору введення препарату. Тож прийняття рішення – це вибір лікаря, з врахуванням клініки, бажання пацієнта, доступністю препарату, тощо.