Як стало відомо, напередодні на базі 5 Комітетів Верховної Ради України відбулись спільні Комітетські слухання на тему: «Захист прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав — членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи внаслідок збройної агресії рф».
До участі в обговоренні були залучені народні депутати, представники профільних міністерств, представники ООН та громадянського суспільства. Про йе йдеться на сторінці у Facebook народної депутатки України, першої заступниці голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.
У контексті обговорення захисту громадян України, наголосила на необхідності особливу увагу приділити дітям. Маємо значні ризик втратити дітей, які зараз тимчасово переміщені особи перебувають за кордоном.
Понад 6 млн українців виїхало за кордон після початку війни. Абсолютна більшість українців, які виїхали до країн ЄС, не прагнуть отримати статус біженця, а натомість подають заяви на тимчасовий захист.
Опитування Центру Разумкова свідчать, що 79% опитаних планують повернутись в Україну після закінчення війни, лише 10% – не планують повертатись.
Проведені дослідження показують, що кожен восьмий підліток, що виїхав з України планує оформити статус біженця, реєстрація якого може тривати до півроку та надаватиме право проживати у Європі до 3 років. Відповідно ці підлітки розраховують на більш тривалий період перебування за кордоном. За кілька місяців війни Україна втратила ту кількість економічно активних громадян, яка потрібна для відтворення української економіки.
Наголосила, що це масштабна і спільна робота щодо соціальної, освітньої, духовної підтримки дітей з України, адже це наше майбутнє покоління.
Доцільно розробити комплексну програму для соціально-гуманітарно-освітньої підтримки українців за кордоном:
створити реєстри українців як тимчасово переміщених осіб, що перебувають за кордоном задля оперативної комунікації;
для дітей поруч із українськими освітніми програмами забезпечити можливість для культурно-мистецького виховання; діти мають виховуватись на українських традиціях, формуватися з українським словом. Тому важливі українські книги, фільми, музика для духовного розвитку.
налагодити більш тісну співпрацю з української діаспорою задля більшої дитячо-підліткової колаборації;
розширити мережу культурних представництв у країнах ЄС , залучити Український Інститут, який має великі напрацювання ;
налагодити медійну роботу на ті країни, де багато українців, а також на ті країни, де російська пропаганда активно проводить і досі свою діяльність.
Задля того, щоб людський капітал, який включає інтелектуальний, трудовий, духовний було відновлено хоча б частково, потрібна спільна робота уже тепер. Усі мають повернутися додому.
Відновлення людського капіталу для повоєнної розбудови України – це завдання для сьогодні…
