Як відомо, фахівці Луцького районного відділу ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ» проводять епідеміологічне розслідування цього випадку.
У ході опитування пенсіонерки встановлено, що укус кліща відбувся 06.03.2022 у с. Липини Луцького району на присадибній ділянці. Захворювання – середнього ступеня тяжкості, йдеться на сайті Волинського обласного центру КПХ МОЗ України. передає Район.Медицина.
Щороку навесні з настанням тепла і пробудженням рослин активізуються іксодові кліщі. Наслідком укусу цього паразита може бути, зокрема, хвороба Лайма, (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) — інфекційне трансмісивне захворювання. Одним із джерел інфекції є годувальники кліщів — невеликі ссавці й деякі види птахів.
Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової й серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100 %.
До слова, інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока.
Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають просто неба, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.
Хвороба Лайма може мати кілька стадій:
- ранню локалізовану;
- ранню дисеміновану;
- пізню хронічну.
Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому — через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування.
Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини людей недуга завершується на цьому етапі. В інших — переходить у ранню дисеміновану стадію.
Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються:
- шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми;
- запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт;
- кістково-м’язові артралгії та міальгії;
- серцево-судинні блокади.
Клінічні прояви зникають самостійно.
Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).
Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.
Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.
Щоб запобігти присмоктуванню кліщів фахівці радять:
- застосовувати репеленти і захисний одяг перед тим, як вирушати до місцевостей, де можуть бути кліщі;
- ретельно оглядати одяг, шкіру під час і після відвідування лісу, парку.
Постконтактна профілактика. В осіб, які проживають на ендемічних територіях, швидке видалення кліща знижує ризик розвитку захворювання. Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, та високоймовірне, якщо понад 72 години.
Як антибіотикопрофілактику хвороби Лайма рекомендовано однократний прийом 200 мг доксицикліну (для дітей старших 8 років — 4 мг/кг, не більше 200 мг). Рутинна антибіотикопрофілактика хвороби Лайма не рекомендована.
Довідково: на Волині впродовж 2017-2021 рр реєстрували від кількох до кількох десятків випадків хвороби Лайма на рік:
- 2017 – 39
- 2018 – 44
- 2019 – 59
- 2020 – 5
- 2021 – 13
Найбільшу кількість випадків за 5 років зафіксовано у Луцьку (41), Ковельському (23), Маневицькому (22), Камінь-Каширському (16) районах (згідно з адміністративно-територіальним устроєм того часу).
