Як стало відомо, Вадим Камінський живе у невеликому селі Охлопів на Горохівщині. Чоловік уже розміняв восьмий десяток, втім, досі ні дня не проводить без скрипки чи гітари. Це, каже, його душа.
А почалося все у далекому 1961 році, коли, бувши підлітком, почув, як грає на скрипці музикант із села. Він і став його першим вчителем. Про це пише 12 канал.
«Той музикант показав, як смичок тримати, розказав ази. Я в нього вчився три місяці, потім вже самостійно ноти розбирав», – пригадує Вадим Камінський.
Ні армія, ні життєва скрута не відбили у чоловіка інтерес до музичних інструментів. Згодом він закінчив кілька навчальних закладів з класу скрипки. Втім, його завжди цікавило не лише звучання інструменту, а і його будова. Тож з часом навчився і бездоганно грати, і реставрувати скрипку, і навіть майструвати її «з нуля».
Робота з інструментом, ділиться майстер, вимагає неабиякої точності. Найменша похибка – і музиканту буде некомфортно грати, а скрипка не звучатиме, як годиться. Та й складається інструмент з багатьох деталей.
На реставрацію йдуть тижні, а от щоб зробити скрипку «з нуля» треба місяців зо три. Втім, вже понад 40 років майстер не зраджує улюбленій справі. Та й клієнтів, каже, завжди вистачає. Ремонти, ділиться скрипаль, обходяться від 200 до 700 гривень. Рідше доходять до тисячі-двох. Все залежить від стану інструменту.
Втім, у кожну роботу, каже, вкладає душу. На його інструментах грають чимало музик Київської консерваторії. Це тішить майстра, справу, каже, не полишить, доки буде сил. Та й, окрім того, чоловік має біля чого поратися: у господарстві має козу, трьох собак, бджіл та садок. На все чоловік дивиться з позитивом. Дітей, каже, йому Бог не дав, тож усю любов віддає музичним інструментам, співам та дружині.
