Важливо Волинь Інтерв’ю Новини

Чи насправді злий такий пес депутата Євгена Ткачука, як його описує лучанка?

Як відомо, поєднувати своє життя із доглядом за домашнім улюбленцем – нелегка справа. Відтак, лучанка Ганна Стульська нарікає на собаку депутата Луцької міської ради, яка нібито напала на неї і її чотирилапу під час прогулянки у парку 900- річчя. Про це жінка повідомила у соцмережі Facebook, надавши відповідний «резонанс».

Напередодні, Євген Ткачук вигулював свого собаку – лайку на прізвисько «Діна» у місцевому парку. До слова, порада лайка є мисливською собакою. Утім, не входить до лику агресивних собак.

Відтак журналісти Волинь infa поцікавились, наскільки є агресивною собака депутата Луцької міської ради, завітавши на гостини.

«Зізнаюсь, коли я завітала на подвір’я до Євгена Ткачука, пес навіть не звернув на мене увагу.
Ба більше, коли мене побачила собака на прізвисько «Діна», навіть не гавкала», – ділиться журналістка Волинь
infa.

Згодом пан Євген випустив тварину з вольєру, а та – миттю почала тішитися, бігаючи навколо житла. До слова, ми вирішили прогулятися у славнозвісному парку разом з «Діною», аби перевірити її реакцію на диких качок та оточуючих вцілому.

 

«Моїй чотирилапій красуні менше 2- х років. Вона з усіма грається, її не бояться навіть діти», – зазначає депутат.

У лучанки ж навпаки – дворняга і набагато старша. Під час прогулянки з собакою, я стояв зі своєю лайкою. І її пес перший почав проявляти агресію. Ймовірно, через те що є «старшою» і є «сучкою» Відтак, її собака на повідку починає гавкати, моя до неї підбігла.

До слова, у мене є необіхдні документи на мою Діну, з усіма річними прививками, а ось чи є у громадянки Ганни документи на її собаку мені – невідомо.

Зі слів самої ж власниці, її пес жив чимало часу на дворі і добував їжу самостійно. А в мене собака – ручна, яка живе зі мною вдома.

Звісно, тварини «зцепилися». Тим паче, жінка наголошує про те, що вона відбороняла їх. Утім, вона лише кричала, вживаючи нецензурну лексику. Я миттєво підбіг, взяв обох собак за повідок і розборонив.  Згодом, з вуст лучанки пролунало: «я викликаю поліцію». Я відповів, що не проти. Тим паче, вона знає, де я живу. Відтак, будемо розбиратися. До того ж вона мені хамила.

Навіть після цього інциденту, ми з Діною без повідка спокійно пішли додому.

Тішить те, що жінка наголошує про те, що мені кричала щось у відстані 150 метрів. Вона завжди починає знімкувати на мобільний телефон. А у цей раз вочевидь, щось не «пішло не так»…

Під час цього інциденту, мені трапився пересічний свідок, який підтвердив, що її собака першою проявляла агресію.

Тим паче, дивно, що пані Ганна написала у нашумівшому пості, про те, що мене не впізнала. Адже на численних демонстраціях, я її найзапекліший ворог, але чому – мені це невідомово…

Існують і інші жителі парку – це дикі качки. Подекуди, ми з сім’єю підкормлюємо тих качок. Бо трапляються непорядні рибалки, які ловлять не тільки на рибу, але ще й влаштовують полювання на качок. Моя лайка до качок відношення не має, а жінка зазначає – протилежне.

«Чесно кажучи, реакція була приголомшена. Адже я вперше бачу собаку, якій байдуже на качок. Перебуваючи в парку, поблизу водойми, Діні було байдуже на качок, які пропливали повз», – зазначає журналістка Волинь infa.

Відтак, кореспондентка IA Волинь infa має можливість підвердити достовірність інформації, надавши відповідний фотоматеріал.


Одного вечора, зустрівшись з друзями, я отримав дзвінок від ГІТ. Утім, усієї розмови, я на жаль, не чув.

Відомо мені лише про те, що вона зазначала також про земельну ділянку, яка ще була надана у далекому 2001 році. І моя родина придбала цю ділянку. Тим паче, ми є третіми власниками цієї ділянки. Утім, усіх відомостей про ділянку ми не приховуємо.

Як відомо, у парку відпочивають чимало людей. Утім, туалет тут лише один для відвідувачів кав’ярні «Луцька Венеція».

Відтак, люди ходять справляти нужду у «кущі». Я навіть запропонував директору КП «Парки і сквери Луцька» Богдану Феденчуку встановити тимчасовий дерев’яний туалет, чим викликав неабияке обурення у пані Ганни. Лучани, які відпочивали у парку, були ж вдячні.

Одного разу навіть натрапив на чоловіка, який стріляв на качок. І зробив йому зауваження, яке він надовго запам’ятає. Зізнаюсь, я постійно наводжу лад у парку 900- річчя, а саме: висаджую дерева, прибираю, кошу траву, тощо.


“Відтак, у парку 900 – річчя стояли дерев’яні туалети, якими користувалися усі мешканці міста. Зазначу,  що цьогоріч передбачено 10 мільйонів для встановлення туалетів і освітлення”, – зауважує Євген Ткачук.

 

На Ваш погляд, чому існує подібна неприязнь до Вашої персони?
Усе це розпочалося відтоді, коли ми почали будівництво. Адже за її мотивами, я нібито відібрав землю у родин загиблих АТОвців.

Як відомо, з початком російської агресії проти України,  у 2014 році, Луцька міська рада надала ці вільні земельні ділянки родинам загиблих військовослужбовців. Таким чином, у період з 2014 до 2016 років їх отримали численні родини Героїв Володимира Прокопчука, Сергія Шкредя, Романа Луцюка, Юрія Чучаліна, Віктора Мельничука. Також земельну ділянку тут отримав син учасника Революції Гідності, інваліда війни І групи Артема Запотоцького.

Варто зазначити, що я один з перших, хто підтримував цю ініціативу у виділення земельних ділянок родинам загиблим учасникам АТО у стінах Луцької міської ради, оскільки ці ділянки були сформовані і мали кадастрові номери ще до мого депутатства.

Відтак, моє житло, яке побудоване по непарному числу, а саме на вулиці Космонавтів – ніяк не належить до обраних ділянок. Ми спільно з родиною придбали цю земельну ділянку, яка була надана у власність за 9 років до мого депутатства.

Згодом, я поставив тимчасовий туалет на території парку 900- річчя. І знову усе не так, і знову наклеп…

Ця жінка дала розголосу усюди: на телебаченні, у соцмережах, тощо. На мій погляд, їй справді необхідно звернутися до психолога. Адже вона понад 5 років намагається переслідувати мою родину. Зауважу, у мене є належні відеоматеріали, які підтверджують мої слова.
Тим паче, вона частенько виступає на телебаченні, розповідаючи про мене усілякі нісенітниці. До прикладу, вона усім інформує, що я є екс – депутат. Але це – брехня.

Коли ми почали будівництво, вона нерідко влаштовувала різноманітні зустрічі, висвітлюючи оголошення проти мене на деревах, які розташовані на території парку. Відтак, навіть отець Роман, який є настоятелем храму, вибачався за подібні вчинки пані Ганни і її колеги.

Тим паче, ця жінка теж балотувалася декілька разів, проте за неї ніхто не голосував. Скандальна лучанка щоразу на кожних зустрічах та зборах вигукувала : «не голосуйте за Ткачука, бо він поганий депутат».

Моя дружина направду переживає, аби ця жінка не дай Бог нічого не завдала дітям. Мала навіть намір звертатися до поліції щодо поведінки даної громадянки.

Ми живемо у приватному секторі, і сусідські собаки в нас гуляють без намордників та поводків. Утім, усе завжди спокійно.
Мою лайку ця жінка назвала страшною мисливською собакою. Лайка не відноситься до переліку агресивих собак. Відтак, собаці можна гуляти без намордника.

У сквері ми зустріли отця Романа, який є служителем у Свято-Дмитрівській церкві. Він також підтвердив, те що говорять про депутата  Євгена Ткачука є повна нісенітниця.

Зауважимо, що у парку 900 – річчя  направду росте багато усіляких дерев. Чимало з них – рідкісні, зокрема Блакитна сосна. Відтак, парк наповнений зеленими красунями завдяки плідній праці Євгена Ткачука, який щоразу облаштовує сквер.




До слова, Євген Ткачук запрошує журналістів до себе на гостини, аби переконались, що його любляча Діна не проявляє жодних проявів агресії. Таким чином, усі охочі мають можливість її погладити та провести час з чотирилапою красунею, відвідавши парк імені 900-річчя Луцька.

Відтак, можна впевнено стверджувати, що подібні плітки можна порівняти з укусом бджоли. Укус відбувається в той момент, коли людина, про яку плетуть небилиці, ще нічого не знає. Ти, як завжди, миролюбно налаштований по відношенню до свого найближчого оточення, а в цей час за твоєю спиною зріє змова, яка незаслужено порочить твою репутацію.

 

спілкувалася АНАСТАСІЯ НІКОЛАЄВА