Осівчани отримали величезний подарунок — триповерхову, збудовану за найновішими стандартами школу, яка відтепер називається ліцеєм, і не порівняти з тими 80–річними клунями, в яких нещодавно навчалися діти.
Про це повідомляє Волинь.
Як відомо, будівництво навчального закладу в Осівцях Камінь–Каширського району багато років було проблемою № 1 для селян і наріжним каменем передвиборчих програм депутатів, не раз батькам уривався терпець і вони не пускали дітей на навчання. Почали 2016–го, а здали в кінці 2019 року (спорудило об’єкт ТзОВ «Житлобуд–2», яке очолює депутат обласної ради Леонід Стефанович), тож школа — не довгобуд, швидше довгоочікувана. Обійшлася вона у понад 75 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку, з них майже 8,5 млн з місцевого бюджету Камінь–Каширського району. Ми побували у новому закладі під час уроків, щоб подивитися, як забезпечується цей процес. Директора зустріли на вулиці і розпочали оглядини з подвір’я.
Перший фундамент закладений ось тут поряд у 1994 році, він так і залишився без дії, і 1998–го ми звернулися на програму «Прожектор перестройки», та куди ми тільки не зверталися, як люди в церкві намолюють стіни, так ми — свою проблему. Тепер нарешті дочекалися результату, і немає меж нашій радості, — тішиться Любов Дем’яник, яка з 1978–го очолює навчальний заклад. За 55 років педагогічного і 40 літ директорського стажу школа стала рідною.
А тепер то й зовсім додому йти не хочеться», — жартує директорка і показує шкільні простори — спортивне містечко, смугу перешкод, ігровий майданчик, зону відпочинку… «Казка — це все, бракує слів описати радість», — зізнається Любов Омелянівна. Молодою вожатою приїхала вона з Нововолинська, з великої школи, у сільські клуні, «хатки репресованих дядьків». Але не це вразило міську дівчину, а діти. «Такі вони тут були добрі, привітні, — розповідає, — коло мене вся школа збиралася на перерві. І теперішні мають свої переваги, ніколи не виокремлювала улюбленців — усіх люблю».
Перед тим, як перейти в нове приміщення, педагоги побували у всіх новозбудованих школах області, переймали найкраще, тож кажуть, що навчати в Осівцях будуть за сучасними стандартами. 235 учнів зайняли всі класи, наступного року їх має бути 256, ще за рік — 275, хоч розраховано на 220. Стареньким приміщенням вдячні, що довгий час давали притулок. А ще біля них залишився розарій, який щороку насаджували випускники, і сад, який заклали 2008–го. Кожен випускний клас лишає по собі фруктову алею. Вже сад плодоносить, а колишні вихованці навідують його навіть через роки. Таку добру традицію продовжили і ще восени заклали на новому місці хвойну алею.
До слова, у таких стареньких клунях ще донедавна вчилися осівчани.
