Відспівали захисника у кафедральному соборі Святої Трійці, повідомили у Луцькій міській раді.
Василь Радчук народився в селі Козлиничі Маневицького району. Спочатку навчався у Козлиничівській восьмирічній школі, а згодом продовжив освіту в Цмінівській середній школі. Після її закінчення вступив до Маневицького професійно-технічного училища № 28, де здобув спеціальність кранівника.
Василь Радчук був депутатом Боголюбської сільської ради шостого та сьомого скликань, брав активну участь у місцевому самоврядуванні та громадському житті.
Провести захисника в останню путь прийшла сусідка Ірина.
«Він був дуже доброю людиною. Кажуть, що Бог забирає найкращих, і це правда. Василь був одним із найдостойніших людей, таких, як він, мало. Він працював, займався фермерством, усе, що заробив, — власними руками та чесною працею», — згадує жінка.
Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Хатнє Куп’янського району Харківської області, Василь Радчук зазнав смертельних поранень унаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Загинув боєць 26 жовтня 2026 року.
У захисника залишилися троє доньок — Ніна, Галина та Марія, батько Василь Вікторович, мачуха Євгенія Федорівна, сестра Інна Василівна та дружина Ольга Борисівна.
Поховали Василя Радчука в секторі почесних поховань на міському кладовищі в селі Гаразджа.
