У 2026 році роботодавцям потрібно враховувати новий порядок проведення обов’язкових медичних оглядів.
Що має знати роботодавець про медогляди працівників у 2026 році – розповіла Район.Медицина Діна Дрижакова, адвокатка з медичного права, керівниця ЮК «Prima Leader Group».
У 2026 році роботодавцям потрібно враховувати новий порядок проведення обов’язкових медичних оглядів. З 18 листопада 2025 року діє наказ МОЗ №1393, який замінив попередній порядок, що діяв із 2007 року. Нові правила поширюються не лише на юридичних осіб, а й на фізичних осіб, які використовують найману працю.
Хто обов’язково має проходити медогляд
Це не означає, що абсолютно кожен офісний працівник повинен щороку проходити медкомісію.
Обов’язкові медичні огляди передбачені, зокрема, для:
- працівників, зайнятих на важких роботах;
- працівників, які працюють у шкідливих або небезпечних умовах;
- працівників, для яких законодавством передбачений професійний добір;
- працівників віком до 21 року – щорічно, незалежно від умов праці;
- працівників зі змінним режимом роботи, якщо він передбачає роботу в нічний час.
Тому роботодавцю недостатньо просто визначити «професії, яким потрібен медогляд». Необхідно оцінити конкретні умови праці та фактори, які можуть впливати на здоров’я працівника.
Хто оплачує медогляд
Принципово важливо: обов’язковий медогляд працівника оплачує роботодавець. Це прямо передбачено статтею 17 Закону України «Про охорону праці» та новим Порядком МОЗ №1393.
Тобто роботодавець не може перекласти на працівника вартість обов’язкового попереднього чи періодичного медичного огляду, якщо такий огляд передбачений законом.
Більше того, на час проходження обов’язкового медичного огляду за працівником зберігаються місце роботи (посада) та середній заробіток.
Читайте також:
Що потрібно знати роботодавцю про військовий облік жінок-фармацевток та жінок із медичною освітою
Що саме повинен зробити роботодавець
У 2026 році процедура передбачає декілька етапів.
Спочатку роботодавець визначає категорії працівників, які підлягають обов’язковим медоглядам. На 2027 рік такий перелік роботодавці повинні скласти до 1 грудня 2026 року, після чого він погоджується з лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці.
Далі на підставі цього переліку складається поіменний список працівників, які повинні пройти періодичний медогляд. Він також погоджується з відповідними представниками працівників та Держпраці, після чого роботодавець затверджує графік проходження медоглядів із закладом охорони здоров’я.
Для працівника, який тільки приймається на роботу і належить до відповідної категорії, роботодавець повинен видати направлення на попередній медичний огляд.
Якщо працівник відмовляється проходити медогляд
Тут роботодавець має не лише право, а й обов’язок реагувати.
Якщо працівник без поважних причин не пройшов обов’язковий медогляд у встановлений строк, роботодавець повинен його відсторонити від роботи. Так само не можна допускати до роботи працівника, якому за результатами медичного огляду ця робота протипоказана за станом здоров’я.
Якщо медичний висновок передбачає необхідність легшої роботи, роботодавець за згодою працівника переводить його на відповідну роботу на визначений медичним висновком строк.
Окремо Порядок №1393 передбачає, що працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медогляду, роботодавець відсторонює без збереження заробітної плати.
Чи може роботодавець отримати весь діагноз працівника
Ні, роботодавець не отримує необмеженого доступу до медичної інформації працівника.
Новий Порядок прямо передбачає захист персональних даних та забороняє використовувати результати обов’язкового медичного огляду для будь-яких форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я.
Сам працівник має право ознайомлюватися з медичною інформацією щодо проведеного огляду.
Для роботодавця юридично важливим є насамперед висновок щодо можливості працівника виконувати відповідну роботу та рекомендації щодо умов праці, а не його повний медичний діагноз.
Чи можна вимагати медогляд у будь-якого працівника
Роботодавець не може просто на власний розсуд оголосити: «Відтепер усі співробітники проходять медкомісію за власний рахунок».
Обов’язковість ОМО має ґрунтуватися на законі та належності працівника до відповідної категорії.
Водночас роботодавець має право організувати додаткові медичні заходи у межах законодавства, але це не означає автоматичного перекладання їх вартості на працівника.
Тому якщо працівника змушують самостійно оплачувати саме обов’язковий медогляд, адвокатка рекомендує попросити роботодавця надати письмове обґрунтування такої вимоги.
Що потрібно пам’ятати роботодавцю
Діна Дрижакова виділяє п’ять основних правил, які потрібно пам’ятати роботодавцю:
Перше. Саме роботодавець відповідає за організацію та фінансування обов’язкових медоглядів.
Друге. Необхідно правильно визначити категорії працівників, які підлягають ОМО, а не направляти на медкомісію всіх без винятку.
Третє. Не можна допустити до роботи працівника, який за законом повинен пройти ОМО, але не пройшов його, або якому така робота протипоказана.
Четверте. Час проходження ОМО – це не «вільний день за власний рахунок»: за працівником зберігаються посада та середній заробіток.
П’яте. Медична інформація працівника є захищеною, а результати ОМО не можуть використовуватися для дискримінації.
