Село Почапи Самарівської громади на Волині має незвичну для сучасних сіл особливість – тут майже в кожному господарстві утримують овець. Загалом у селі їх близько 300.
Про це йдеться у програмі «Заїхали в гості» телеканалу «Конкурент Волинь».
Почапи розташовані приблизно за три кілометри від села Залухів, яке є центром старостинського округу. За словами старости Людмили Кацевич, у деяких господарствах тримають по 10–15 овець, а подекуди – до 25.
Традиція вівчарства тут має давню історію. Місцеві старожили не можуть пригадати, коли саме у Почапах почали розводити овець – кажуть, що цього не пам’ятають навіть їхні діди та прадіди.
Раніше місцеві жителі використовували не лише м’ясо, а й вовну. Її пряли та ткали з неї килимки, якими застеляли ліжка. За вовною свого часу їздили навіть до Білорусі.
Нині ж переробляти вовну практично нікому, тому основна причина, через яку господарі продовжують тримати овець, – м’ясо.
«Кажуть, що це дуже ніжне, смачне м’ясо», – розповіла староста.
Місцева жителька Валентина Герасимук, яка утримує овець, розповіла, що ці тварини можуть приносити потомство двічі на рік. Найчастіше вівця народжує одне ягня, хоча трапляються випадки, коли народжуються двійнята.
За словами жінки, іноді вівця може не прийняти одного з ягнят. Тоді господарям доводиться вигодовувати його самостійно, зокрема коров’ячим молоком.
Місцеві жителі розповідають і про незвичайну поведінку своїх тварин. Якось дві вівці почали битися, а третя підійшла до них і буквально розборонила забіяк, ставши між ними.
Інша історія сталася зі старою вівцею, яка багато років приносила ягнят. Коли господарі вирішили її зарізати, Валентина Герасимук попросила цього не робити. Невдовзі тварина сама прибігла до хліва, де її зачинили на ніч, і там померла.
Тож у Почапах вівці – це не просто худоба у дворі. Для місцевих вони є частиною традиції, яка збереглася з давніх часів.
