У Любомльській громаді розгортаються палкі дискусії навколо планів з будівництва потужного свинарського комплексу. Попри офіційні запевнення розробників проєкту про безпечність та економічну вигоду, місцеві мешканці висловлюють серйозне занепокоєння щодо можливого впливу на довкілля.
Що відомо про майбутню ферму та які ризики вона приховує розбиралися журналісти БУГу
Любомльська міська рада ініціювала процедуру громадського обговорення «Детального плану території для будівництва свинарського підприємства промислового типу». Йдеться про зведення комплексу за межами населених пунктів, на схід від села Городнє. Масштаби проєкту вражають: територія площею майже 18 гектарів (17,7845 га) має стати місцем утримання до 18 тисяч голів свиней одночасно, а річна потужність підприємства сягатиме 54 тисяч голів.
Від інвестиційних надій до страху за довкілля: чому громада б’є на сполох
Згідно з проєктною документацією, ініціатори будівництва аргументують доцільність проєкту кількома соціально-економічними чинниками:
- забезпечення внутрішнього ринку якісним м’ясом;
- розвиток інфраструктури району;
- створення нових робочих місць;
- збільшення податкових надходжень до бюджету.
Проте, хто саме стоїть за цим проєктом – питання відкрите. Офіційним замовником детального плану території для будівництва свинарського підприємства виступає Любомльська міська рада, а розробником – ТОВ «МІСТОПЛАН». Місцеві мешканці в соціальних мережах уже почали активно обговорювати потенційну загрозу, проводячи паралелі з екологічними проблемами інших регіонів, де функціонування подібних «агрогігантів» призводило до забруднення води та неприємних запахів.
Що кажуть основні проєктні показники детального плану території: технології та викиди
Технічна частина проєкту передбачає будівництво свинарників, соціально-офісної будівлі, складів та резервуарів для зберігання гною загальною ємністю 18 тисяч кубометрів.
Автори документації визнають, що в процесі функціонування підприємства відбуватимуться викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Серед них: аміак, метан, сірководень, оксиди азоту, пил та інші. Проте в звіті стратегічної екологічної оцінки стверджується, що ці викиди матимуть «локальний характер» і не призводитимуть до перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) на межі санітарно-захисної зони за умови дотримання всіх норм.
Серед заходів зі зменшення впливу розробники зазначають:
- застосування механізованої системи збору та видалення гною;
- впровадження ефективної вентиляції з очищенням повітряних викидів;
- облаштування твердого покриття для проїзду транспорту.
Щодо водних ресурсів, проєкт запевняє: негативного впливу на водне середовище, виснаження підземних вод чи надходження забруднюючих речовин не передбачається.
Чому громада на сторожі?
Попри гарні формулювання у звіті про стратегічну екологічну оцінку, де зазначається, що «транскордонного впливу на довкілля та здоров’я населення не очікується», суспільна реакція свідчить про глибоку недовіру.
Для мешканців Любомльщини плани щодо розміщення промислового свинокомплексу на 18 тисяч голів перетворилися на справжню точку соціальної напруги, де питання економічної доцільності зіткнулися з тривогою за стан довкілля. Люди, чиє повсякдення дотепер було нерозривно пов’язане з тишею та чистотою сільського ландшафту, побоюються, що сусідство з таким гігантом неминуче перетворить їхній затишок на зону постійного дискомфорту.
Основним каменем спотикання стає не лише неминучий специфічний запах, який попри будь-які запевнення про сучасні фільтри все одно ставитиме під сумнів якість повітря, а й глобальніші ризики, пов’язані з утилізацією величезних обсягів гною, що несе загрозу забруднення підземних вод.
До цього додається і перспектива руйнування дорожньої інфраструктури та порушення звичного ритму життя через безперервний рух важкої техніки, тож сьогоднішня дискусія в громаді — це не про спротив прогресу, а про відчайдушний захист свого права на екологічно безпечне середовище, де прибутки агрохолдингів не повинні важити більше, ніж здоров’я та спокій звичайних родин.
