69-річний Євген Глот живе у селі Старий Загорів на Волині. Більшість свого життя пропрацював електриком. Три роки тому став мірошником.
Зараз працює на млині, встановленому в 1995 році, розповів Суспільному чоловік.
У юності мріяв навчатися в Одесі, бути моряком.
“У море хотів. Але так получилося, що на математиці завалився. По здоров’ю пройшов, твір написав на 4, а математику на 2 і повернувся додому. Пропрацював все своє життя з 1981-го року електриком”, — каже Євген Глот.
Розповідає: процес мелення борошна безперервний, за ним потрібно слідкувати. Коли брався за молотіння, спочатку дуже хвилювався, бо, з його слів, це дуже відповідальна робота.
“Є така народна мудрість: “Хліб усьому голова”. Хліб — це таке звичне і буденне поняття, як повітря, як вода. А щоб були смачні та запашні ласощі на нашому столі, то потрібне борошно”, — додає він.
Як виготовляють борошно на млині
Спочатку зважують мішки зерна, потім ставлять їх до завантажувального бункера. Мірошник вмикає вентилятор, віялку, де очищується зерно і завантажується в інший бункер.
З бункера зерно по трубі надходить до віялки, де відбувається калібровка зерна та його очистка від різних домішок. Тоді вмикається млин, а повітря закачує певну кількість зерна на шість вальців, на кожному з яких борошно подрібнюється дрібніше й дрібніше.
Борошно потрапляє до норії — це вертикальний ліфт для зерна або борошна, а звідти у мішки. Як пояснює мірошник, на переробку центнера зерна потрібно від 15 до 30 хвилин, в залежності від його твердості, клітковини та клейковини.
“З центнера зерна пшениці мають вийти перший, другий, третій сорти до 70 кілограмів, часом більше, але то все залежить від якості пшениці, а решта 30% — висівки. Рідко хто привозить до трьох центнерів. Буває раз з Локач 60-70 кілограм везуть. Хочуть свого”, — додає він.
Замовники позначають свої мішки та сорти смолою, а також мірошник робить замітки маркером.
Як працює млин зараз
“Як почалася війна, то люди стали їздити часто, треба було зробити запас борошна. Раніше добами працював млин, а зараз проклятуща та війна. Багато виїхало. Мало люди мелють, але їдуть. Хто хоче свого запашного хліба, той їде”, — каже Євген Глот.
Найчастіше мелють перед Пасхою, додає мірошник.
“Перед Паскою приїхав намолоти. Разів три на рік (мелю – ред.). Нам вигідніше приїхати змолоти, ніж купляти хліб. Але на хліб нам хватає і паска виходить, і хліб”, — каже місцевий житель Віктор Міщук.
Євген Глот розповідає: йому приємно бути мірошником. Вважає, що це почесна та благородна професія, яка приносить добро людям.
