3 березня 2026 року у Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбувся круглий стіл за участю представників Княгининівського ліцею та працівників університету. Зустріч стала майданчиком для предметної розмови про майбутню модель старшої профільної школи та її взаємодію із закладами вищої освіти.
Модератором заходу виступив проректор Юрій Громик. З боку університету до дискусії долучилися ректор Анатолій Цьось, проректорка Наталія Благовірна та декани факультетів. Ліцей представляли директорка закладу Ольга Омелько, заступниця директорки з навчально-виховної роботи Вероніка Захарчук, а також вчителі Іванна Мислива-Бунько, Максим Якимчук і Фелікс Костукевич.
У центрі обговорення – освітня реформа, яка передбачає запровадження профільного навчання у 10-12 класах та скорочення терміну здобуття ступеня бакалавра до трьох років. Такі зміни вимагають від закладів освіти нових шляхів співпраці, адже професійне самовизначення учнів має розпочинатися ще у старшій школі.
Ректор університету підкреслив важливість раннього залучення учнів до університетського середовища.
«Нам потрібно працювати з кожним ліцеєм, спілкуватися з директорами та вчителями, аби забезпечити можливість запровадження вибіркових курсів у закладах освіти. Це одна складова роботи. Інша – співпраця у сфері наукових досліджень, а також участь у промоційних, рекреаційних, спортивних і культурних заходах. Важливо, щоб діти знали про університет, були в університеті й відчували послідовність: після ліцею вони вступають до університету на відповідні освітні програми та реалізують свій потенціал», – наголосив він.
За словами Вероніки Захарчук, із 1 вересня 2027 року в межах реформи Нової української школи стартує старша профільна школа. Княгининівський ліцей функціонуватиме як академічний ліцей у цій мережі. Відтак постає завдання напрацювати практичні профілі, які формуватимуть чітку «дорожню карту» для випускника та допоможуть йому усвідомлено обрати майбутню спеціальність.
Ольга Омелько представила освітні напрями, які вже функціонують у ліцеї. Нині заклад здійснює підготовку за трьома профілями: іноземна філологія з поглибленим вивченням англійської мови та додатково німецької або польської на вибір; прикладна лінгвістика з поглибленим вивченням англійської мови та інформатики; інформаційно-технологічний профіль з поглибленим вивченням інформатики. Така структура, за її словами, дозволяє поєднувати мовну підготовку з сучасними прикладними компетентностями.
«У наступні навчальні роки відповідно до стратегії розвитку ліцею плануємо впроваджувати нові профілі, зокрема журналістсько-філологічний та соціально-економічний. Наразі найтісніше співпрацюємо з факультетом іноземної філології Волинського національного університету, за що щиро вдячні. У межах цієї зустрічі хочемо запропонувати розширення напрямів спільної діяльності», – підкреслила Ольга Омелько.
Структура профільного навчання передбачає три складові. Перша – загальноосвітня, яка охоплює обов’язкові компоненти для всіх здобувачів освіти відповідного профілю. Друга – профільна, що включає предмети, визначені обраним напрямом навчання. Третя – складова вільного вибору, тобто міжпрофільні дисципліни, які можуть вивчатися спільно учнями різних профілів.
На цьому етапі важливо забезпечити учням реальну можливість вибору та, за потреби, зміну профілю навчання. Якщо учень усвідомлює, що обраний напрям не відповідає його очікуванням, він матиме змогу змінити його. Таким чином, до 12 класу школяр зможе прийняти виважене рішення щодо подальшого навчання у закладі вищої освіти.
Наприкінці зустрічі декани факультетів мали змогу поспілкуватися з гостями та поставити запитання щодо особливостей співпраці у навчальному й науковому напрямах.
