У Камінь-Каширському районі Волині суд виніс вирок чоловіку, який як адміністратор Viber-групи поширював інформацію про переміщення військових під час мобілізації в умовах воєнного стану. Повідомлення містили дані про місце та час проведення мобілізаційних заходів, що створювало ризик ухилення від служби та перешкоджало виконанню завдань ЗСУ.
Про це пише АрміяInform.
Суд встановив, що у період з 8 по 12 травня 2025 року обвинувачений, будучи адміністратором групи під назвою «Мусара в селі (лебці)», у якій було понад 9 600 підписників, умисно організовував збір та публікацію повідомлень про місцезнаходження мобілізаційних груп у Волинській області, зокрема щодо проведення мобілізаційних заходів у місті Камінь-Каширський і селах Воєгоща, Люботин, Волиця, а також на виїзді з міста Камінь-Каширський у напрямку села Залаззя.
За даними суду, ці повідомлення містили інформацію про місце й час здійснення мобілізаційних заходів військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що створювало умови для ухилення від мобілізації громадянами призовного віку. Повідомлення публікувалися з використанням особистого мобільного телефону адміністратора, який забезпечував функціонування групи та мав можливість редагувати й розміщувати контент.
Тож він свідомо перешкоджав військовослужбовцям ТЦК та СП — більшість з яких є фронтовиками і пройшли передову — виконувати визначені завдання із забезпечення обороноздатності держави.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. Це суперечить обов’язку кожного громадянина щодо захисту державності та суверенітету України. До того ж, як свідчить інформація з тимчасово окупованих територій, громадяни, які не хотіли служити в українській армії, тепер змушені служити в армії окупантів.
Під час досудового розслідування між прокурором Волинської обласної прокуратури та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості, яку суд затвердив. Згідно з узгодженими умовами, суд призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, але звільнив засудженого від відбування призначеного покарання з призначенням іспитового терміну.
