Марія Турсунова з Устилуга працює водійкою автобуса п’ятий місяць, возить людей за маршрутом “Володимир-Устилуг”. За кермом жінка майже 30 років, до цього була далекобійницею. Коли вирішила відкрити категорію “Д”, дізналася, що потрібні водії на рейсові маршрути. Подзвонила — і її взяли, відтоді щодня за кермом.
Як Марія Турсунова розповіла Суспільному, категорії С1, С, що надають право водити вантажні авто, отримала, пройшовши навчання на комбінаті ще у школі, майже відразу здобула право кермувати легковиком, відкривши категорію В, у 2019 додалася категорія СЕ, і ось нещодавно отримала права на кермування автобусом – категорії D, D1.
“Починати страшно їздити не було. Найгірше, що пасажири, відповідальність дуже велика. Це не тір, це не товар, це люди”, — говорить жінка.
Навчання на водійку автобуса тривали 6 тижнів, їх організувала шведська неприбуткова кампанія для українських жінок. Разом із нею навчалось ще 5 жінок за цією спеціальністю, розповідає Марія Турсунова.
“Шофер має елегантно виглядати, а не тако собі! Є такі пасажири, що йдуть до мене, навіть, якщо та маршрутка скоріше їде, переді мною, вони все одно приходять і чекають поки ми відправимося”, — каже водійка.
Водійка каже, що жодних стереотипних закидів у свою сторону від місцевих не чула. Сама ж довіряє не всім водіям. Сідає в машину до свого чоловіка, або до водіїв рейсових автобусів.
“Блаблакаром” я ніколи не поїду. В селі реакція була така дивна трохи, вони боялися. А в нас в Устилузі нормально всі сприйняли. Ніхто не боявся, всі нормально сприйняли”, — говорить жінка.
Марія Турсунова завжди позитивна, весела, охайна, привітна, а головне вчасно приїжджає на маршрут, каже пасажирка Марта Добко.
Найважче, каже Марія Турсунова, у роботі це порозумітися з іншими водіями, бо не всі знають правила дорожнього руху.
“У нас виїхати з зупинки в місті за правилами дорожнього руху треба випустити автобус з зупинки. У нас це робить — з 15 машин одна випускає тебе з зупинки. За містом згідна, я мушу поступитися і тоді виїхати. Але в місті, випускайте, я ж мушу якось виїхати. Коли йде потік машин, а в мене графік, це найгірше”, — розповідає водійка.
З її слів, подружки жартують — кажуть, що їй треба права на літак ще отримати, а вона й не заперечує. Каже, якщо будуть курси з навчання відповідного, то й на них піде.
