У період дії воєнного стану працівники мають право оформити відпустку без збереження заробітної плати. Розглянемо критерії надання, тривалість, оформлення та вплив на відпускний стаж.
📑 Види та правові підстави
1. Звичайна неоплачувана відпустка передбачена ст. 25 та 26 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон про відпустки). Така відпустка може надаватися і в мирний час, і під час воєнного стану.
2. Додаткова «воєнна» відпустка згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX (далі — Закон № 2136), працівнику може бути надана відпустка без збереження заробітної плати в особливих умовах:
✔️ за ч. 3 ст. 12 (за згодою сторін): на підставі заяви працівника та за згодою роботодавця, без обмеження строком, передбаченим ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки;
✔️ за ч. 4 ст. 12 (обов’язкова відпустка): для працівників, які виїхали за межі України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО), за їх заявою — на строк, визначений у заяві, але не більше ніж 90 календарних днів.
📓 Кому і коли може бути надано «воєнну» відпустку
▫️Відпустка за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 може бути надана будь-якому працівнику на підприємстві — незалежно від місця розташування підприємства. Надання такої відпустки відбувається за згодою сторін, тобто роботодавець має право відмовити.
▫️Відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 надається лише працівникам, які або виїхали за межі території України, або набули статус ВПО — за умов надання відповідних документів, що підтверджують цей статус.
📆 Тривалість відпустки
🔹️ Для відпустки за ч. 4 ст. 12: максимально 90 календарних днів на весь період воєнного стану (з урахуванням можливих продовжень).
🔹️ Для відпустки за ч. 3 ст. 12: строк не обмежується нормами Закону про відпустки і може бути будь-яким — за згодою сторін, в межах дії воєнного стану.
📖 Вплив на відпускний стаж
🔺️ З 24 грудня 2023 року періоди відпустки без збереження заробітної плати, надані за ч. 3 або ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, не зараховуються до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.
🔺️ Також періоди таких відпусток не враховуються при обчисленні стажу для щорічної додаткової відпустки за шкідливі, важкі або особливі умови праці.
🔺️ При цьому відпустки без збереження зарплати, передбачені ст. 25 Закону про відпустки (наприклад, для догляду за дитиною), і надалі можуть зараховуватися до відповідного стажу, як і до воєнного стану.
📝 Порядок оформлення
1. Працівник подає заяву із зазначенням виду відпустки, підстави, дати початку та тривалості.
2. Якщо відпустка надається за ч. 4 ст. 12 (для ВПО або тих, хто виїхав за кордон) — до заяви додаються підтверджуючі документи (довідка ВПО, відмітка в паспорті тощо).
3. На підставі заяви роботодавець видає наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати, з посиланням на відповідні норми: Закон № 2136, Закон про відпустки, а також указ (за потреби) про продовження воєнного стану.
4. У наказі бажано (для запобігання майбутніх спірних ситуацій) зазначити, що час перебування у такій відпустці не зараховується до стажу для щорічної основної чи додаткової відпустки.
📗 Припинення/достроковий вихід з відпустки
Нормами законодавства прямо не передбачено автоматичного відкликання працівника з відпустки без збереження зарплати. Втім, за бажанням працівника можливе дострокове закінчення такої відпустки — за умови подання відповідної заяви. Потім роботодавець може видати наказ про зміну строків або припинення відпустки.
💼 Рекомендації для роботодавця
1. При наданні відпусток у рамках ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 — обов’язково вимагати підтверджуючі документи від працівника (ВПО або виїзд за кордон).
2. У наказі про надання відпустки — чітко вказати підставу, вид відпустки, дату початку й закінчення, а також перелік документів, на підставі яких її надано.
3. Пояснювати працівнику, що період такої відпустки не зараховується до стажу, що надає право на щорічну або додаткову відпустку — щоб уникнути непорозумінь під час нарахування майбутніх відпусток.
4. У разі дострокового повернення до роботи — оформити наказ про зміну строків або припинення відпустки за відповідною заявою працівника.
