Вже майже три роки молодий правоохоронець Вадим Болканюк воює у складі Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Цей 25-річний хлопець із Маневич, який колись просто мріяв про службу в поліції, захищає країну від російського ворога у найгарячіших точках. В короткій розмові він поділився тим, що не завжди можна вимовити словами, пише Юлія Музика “Нова доба”.
− Вадиме, скажи, будь ласка, чи пам’ятаєш той момент, коли вперше сказав собі: «Іду на війну»? Що тоді відчував?
− Так, пам’ятаю. Це було ніби межа − момент, коли все попереднє життя лишається позаду. Було трохи страху, але більше − рішучості. Відчуття, що інакше просто не можна.
− Що було найважчим не на фронті, а до фронту − у рішенні, у прощанні, у зміні себе?
− Найважче – попрощатися з близькими. У їхніх очах бачиш усе − і біль, і гордість. І розумієш, що вже не той, що був учора.
− Що для тебе означає підрозділ «Лють»?
− «Лють» − це не просто назва. Це сила, братерство, готовність стояти до кінця. Це коли ти знаєш, що поруч ті, хто не зрадить.
− Чи був день, коли здавалося, що світ перевернувся?
− Так, коли вперше побачив війну зблизька. Звуки, запахи, смерть − все інакше. Після цього світ уже не стає таким, як був.
− Що змінилося в тобі за цей час?
− Я став спокійнішим, твердішим. Менше говорю − більше думаю. Навчився цінувати прості речі: сонце, воду, людей поруч.
− Як ти уявляєш свій перший день після перемоги?
− Хочу просто тиші. Без вибухів, без тривог. Зібратися з побратимами, підняти келих − за тих, хто не повернувся. І просто мовчати.
− Коли все закінчиться − залишишся у формі чи повернешся до мирного життя?
− Поки що навіть не уявляю себе без форми. Планую залишитися в лавах Нацполіції. Але хочеться миру.
− Що б ти хотів, аби українці зрозуміли про війну, поки вона ще триває?
− Що війна − це не лише фронт. Це кожен, хто тримає тил, допомагає, пам’ятає. І що свобода має ціну − і ми її платимо щодня.
− Божої охорони Тобі, Вадиме, і всім нашим захисникам! Дякуємо, що бережете нас і нашу країну. Повертайтеся додому з Перемогою живими та здоровими!
