На автовокзалі у Луцьку 21 листопада зустріли бійця 36 окремої бригади морської піхоти Олександра Трощинського, який повернувся в Україну з російського полону в рамках обміну 19 квітня.
Суспільному захисник розповів: повернувся додому після тривалої реабілітації. У полоні він був 3 роки і 7 днів.
“Воля — цього дуже сильно не вистачало. Цього неба не вистачало, ми не могли нормально дивитися на небо. Вікно – у решітці, голову не можна піднімати, бо за це можна вихопити”, — сказав експолонений.
Сім’я Олександра до повномасштабної війни проживала на Луганщині, зараз мама з меншими сином і донькою живуть у селищі Благодатне на Волині. Зі слів Олександра, після полону він має проблеми зі здоров’ям, зараз продовжує лікування.
“В СІЗО були допити, шмони… — пригадує боєць. — Годували там нормально, ще й били дуже добре. Пів року я просидів у СІЗО і нас вивезли в ІК №7 Владімірская область. Там годували дуже погано до червня 2024 року. Старалися не бити, але психологічно дуже сильно давалося. Собак травили на нас”.
Подякувати Олександру і запитати про своїх рідних, які зараз вважаються зниклими безвісти, прийшли лучанки Тетяна і Наталія. Жінки шукають своїх синів — Олександра Россіна, який зник у Маріуполі у 2022 році і Володимира Дуди, про нього немає жодної звістки з лютого цього року.
Після спілкування з матерями рідних, які перебувають у полоні, Олександр вирушив до рідних у Нововолинськ.
