Історію бійця розповіли у 100 окремій механізованій бригаді Збройних сил України.
“Українська армія звільняла село за селом, місто за містом на Харківщині. Ті дні стали одними з найяскравіших у житті, але й дуже виснажливими. Люди виходили з домівок, хтось з посмішкою, хтось зі сльозами радості. Одна жінка підійшла до мене і каже: “Як же ми вас чекали!” Таких емоцій не забути”, — каже військовослужбовець Ігор.
Ігор пройшов бої на Донеччині та відбиття безперервних ворожих атак. Мав поранення та важку контузію, після якої погіршився слух.
“Мене побратим витягнув непритомного з-під шару землі й затягнув у бліндаж. Надали допомогу й евакуювали. Незвично було знаходитися у шпиталі: зі світлом, водою, інтернетом. Вибачте за такі деталі, але там я вперше за тривалий час міг відвідати вбиральню без броніка і каски”, — каже військовий.
Контрнаступ на Харківщині додав відчуття віри в перемогу, говорить воїн. Саме тому продовжує боротьбу у складі ЗСУ.
