Після 392 днів російського полону та проходження реабілітації повернувся у рідне село Сільце Луцького району 47-річний військовослужбовець Ігор Жуковський. Волинянина обміняли 4 липня 2025 року.
Як розповів Суспільному захисник, чим займатиметься далі поки не знає. Найперше — хоче обійняти рідних та повноцінно відновитися, а ще спробувати улюблену солянку, голубці та пельмені, які для нього приготувала дружина.
“Повірив, коли переїхав з кордону, став на своїй землі. Тоді я ж повірив, що вже вдома, а так то не вірив. Зразу щастя, радість, що вдома, що зустріну рідних, хотів поговорити по телефону і то вже то вже радість”, — сказав волинянин.
У російському полоні Ігор Жуковський перебував понад рік. Йому, говорить, допомагала молитва і думка про те, що його чекають дружина Ірина та двоє доньок.
“Молився, то ясно, що молився. Старався нікуди не лізти, бути спокійним там, щоб там пережити то все. Там умови тяжкі”, — зазначив військовий.
Чоловік пішов захищати Україну в січні 2023 року. 8 червня того ж року отримав поранення на Покровському напрямку, а після лікування повернувся на фронт. Через рік, 8 червня 2024 року, Ігор зник безвісти, розповіла його дружина Ірина.
“Я знала, що мій чоловік пішов на позицію. Я була на роботі і до мене директорка подзвонила: “Зайди в кабінет, я заходжу і в кабінеті військові”. Я зайшла, побачила їх. Вони нічого не сказали, і я сказала: “Ні, він живий і ми його знайдемо. Обов’язково знайдемо”, — пригадала жінка.
Через 15 днів Ірина Жуковська дізналася, що її чоловік перебуває у російському полоні.
“Я ніколи не могла подумати, що я буду така рада почути те, що мій чоловік в полоні. Розумію, що в полоні відбувається, але він живий. Він в полоні, але він є живий. І ми почали боротися, почали звертатися в різні структури”,— сказала жінка.
На час перебування чоловіка у неволі Ірину найбільше підтримувала старша донька Марічка. Сама ж дівчина розповіла: період пошуків батька для сім’ї був важким.
“Ми його шукали, де тільки можна було. Якось ми трималися, просили в Бога: “Допоможи йому в полоні”. Знаєте, навіть, коли ти береш їсиш і ти зразу такі думки: “А як там тато?” Останній тиждень перед обміном для мене був дуже важкий. Вже не знала, як це все витримати”, — додала дівчина.
Волинянина звільнили в рамках обміну з РФ 4 липня цього року. “Його перші слова: “Не плач, я на Україні”. Я кажу: “Дякую тобі. Дякую за те, що ти витримав. Ми тебе шукали, ми тебе чекали”. Каже: “Не плач, буде все добре”, — пригадала Ірина Жуковська.
Після реабілітації у волинському центрі RECOVERY звільненого з полону бійця Ігоря Жуковського виписали.
Вдома на нього чекає ще менша донька та улюблені страви, які приготувала дружина. Сам військовослужбовець Ігор Жуковський додав: мріє про завершення війни та повернення захисників із полону до своїх рідних.
