Військовослужбовець 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, житель Рівненщини Леонід за час повномасштабної війни з Росією виконував бойові завдання на сході країни. За його плечима — три роки служби в АТО та ООС.
Читайте також: На Волині взяли під варту 34-річного чоловіка за підозрою у зґвалтуванні двох рідних доньок
Історією захисника 11 квітня поділилися в пресцентрі волинської бригади.
У цивільному житті чоловік захоплювався риболовлею, вправлявся у стрільбі. З його слів, служба подобається, бо тут може реалізувати обидва хобі: колись таки порибалити та воювати вже і зараз. На Куп’янському напрямку воїн разом із побратимами знищив російську БМП-3.
“Була у росіян БМП-3, яка “кошмарила” наших хлопців у посадці, не давала нам закріпитися. Тоді я попросив у командира дозволу, щоб поїхати та знищити її. Наступного ранку ворожа БМП вже палала у полі”, — пригадав військовий.
Цей бій для Леоніда був одним із найважчих: він втратив побратима, а сам отримав контузію. З його слів, дві ракети, якими намагалися одразу знищити БМП, цілі не досягли. Пуск третьої ракети здійснили з іншої позиції, яка була для російських військових видимою.
“Ми виставили останню ракету і вистрілили, російська БМП була знищена. Але за кілька секунд по нас прилетів танковий снаряд. Тоді важке осколкове поранення отримав побратим. Якби не земляний насип поруч, що змінив траєкторію уламків, ми б могли загинути всі”, — зазначив захисник.
Військовий розповів, що пораненого побратима чимдуж несли його до машини, щоб надавати домедичну допомогу. В цей час їхні рації, пригадав Леонід, “розривалися” від радісних вигуків бійців бригади: російська БМП була знищена, а це врятовані десятки життів побратимів. Попри це Леонід отримав чергову контузію: жартує, що вона вплинула на нього позитивно.
“Не знаю, як це спрацювало, але після другої контузії я перестав заїкатися. Я довго не міг позбутися цього порушення, яке з’явилося після першої контузії”, — зазначив боєць.
Найбільшою нагородою за бойову роботу Леонід вважає слова “Дякую, друже, за службу!” від свого побратима Сергія з позивним “Козак”. Той промовив їх у 2019 році, коли проводжав Леоніда в цивільне життя після трьох років спільної служби в районі проведення АТО та ООС.
Зараз боєць 14 бригади Леонід вчить новоприбулих бійців і передає свій бойовий досвід, готуючи їх не лише фізично, але й психологічно. Після війни чоловік мріє втілити ще одну свою мрію: повернутися до нареченої, одружитися та будувати нове життя.
Читайте також наші новини у Facebook
