Волинь Новини

“Форму не прала, бо їм пахне”: спогади про загиблого прикордонника з Луцька Олега Сироватку

28 січня — роковини з дня загибелі прикордонника Олега Сироватка з Луцька. Учасник АТО у 2014-2015 роках знову став на захист країни в перший день повномасштабного вторгнення, – пише Суспільне.

Читайте також: На Волині розшукують 57-річного чоловіка

Понад 1,5 року Олег Сироватко виконував завдання з охорони кордону з Білоруссю, а на початку 2024 року разом з бійцями прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського загону відправився на передову, розповіла Суспільному мама загиблого захисника Раїса.

Боєць загинув 28 січня в районі Авдіївки Донецької області.

“В шафі ще Олегові речі. Форму не прала, бо їм пахне, — каже мама. — Фліска його. Видали нову, то він цю лишив, з якою був на білоруській границі”.

Олег Сироватко під час несення служби на кордоні з Білоруссю. Суспільне Луцьк

Мама загиблого прикордонника розповідає: перед поїздкою на Донбас син кілька днів був вдома. Обійми з батьками перед від’їздом тоді були вже останніми.

“Як ішов вже з тієї кімнати, на дивані обняла його, сиділа з пів години, просила: Олежик, вертайся скоріше додому, ми ж тебе так любимо, ми сумуємо за тобою. Він тільки одне сказав: головне — вернутися живим”, — пригадує Раїса Сироватко.

Олегу Сироватку було 42 роки. Лучанин збудував хату, але не встиг створити сім’ю.

Мама загиблого прикордонника з Луцька Олега Сироватко. Суспільне Луцьк

“Завжди підтримував нас, батьків. Любив племінників і що дуже шкода й сумно — не потішив нас онуками, — говорить мама загиблого прикордонника. — Нікого не лишилося після Олега. А тут, у будинку, мені все нагадує його. Кругом він рук своїх доклав, але нажитися в тій хаті не нажився”.

До повномасштабного вторгнення лучанин працював на заводі. На Донеччині служив на посаді помічника гранатометника відділення інспекторів прикордонної служби.

Олег Сироватко (другий справа) з побратимами на Донеччині, січень 2024 року. Держприкордонслужба України

Загинув Олег Сироватко внаслідок влучання уламка дрона. Це був Авдіївський напрямок, позиція Царська охота, каже побратим загиблого прикордонника Сергій Волков. З його слів, поранений боєць до останнього тримав позицію, мужньо боровся і нищив ворогів.

“Ми, коли зайшли, ще не знали, що ми в оточенні й це буде кругова оборона. По нас інтенсивно почало прилітати все. Тримали цю позицію ми два дні й три ночі. Під ранок виходили, витягнули тоді вже пораненого Олега. Підбадьорювали його, казали: тримайся, друже, ми виберемося, будем всі живі. Але, на жаль, він на руках загинув в нас”, — ділиться спогадами побратим Сергій Волков.

Побратим Сергій Волков. Суспільне Луцьк

Посмертно прикордонник з Луцька був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

“Мені не треба Героя, мені треба живого і люблячого сина. Не надивилася, не наговорилася. Два сини в мене було: Ярослав і Олег. Війна забрала в нас найдорожче — молодшого сина Олега. Тепер я, як птах з одним крилом і розбитим серцем, живу на тому світі”, — ділиться болем мама Раїса Сироватко.

Орден “За мужність” ІІІ ступеня, який посмертно отримав Олег Сироватко. Суспільне Луцьк

Жінка пригадує: син, коли приїжджав додому у відпустку, ніколи не скаржився, що йому важко. Казав, що у нього все добре і мав плани на життя після закінчення служби.

Читайте також наші новини у Facebook