Дружина загиблого захисника Івана Клявзуніка-Березюка із села Підкормілля Камінь-Каширського району Наталія Березюк каже, що з часу загибелі чоловіка минуло вже два роки, а вона й досі не може змиритися з тим, що місцевий священник УПЦ московського патріархату відмовився відчинити храм для відспівування її чоловіка. З воїном прощалися на роздоріжжі села біля церкви, – пише Суспільне.
Читайте також: В один рік волинська родина втратила матір і брата-воїна
До повномасштабного вторгнення Іван Клявзунік-Березюк працював далекобійником, їздив на вантажівці закордоном, розповідає дружина Наталія. У 2022 році чоловік приїхав додому.
“Він сказав, що приїхав, бо має початися війна: “І я піду вас захищати”. І пішов у перші дні добровольцем. “Коли ти казала мені у 2014 році не йти, я тебе послухав. А вже зараз я тебе не послухаю, бо ти не розумієш, що зараз буде творитися!”, — каже Наталія Березюк про своє прощання з чоловіком перед його мобілізацією.
Іван Клявзунік-Березюк служив в 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”, воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. Чоловік загинув 29 грудня 2022 року від осколкового поранення.
“Він був зразком, який ніколи не сумнівався в бою ні разу. Коли питали: “Хто? – Він завжди вставав і казав: “Я!” і крок вперед. І в ту ніч так само, — Наталія зачитала уривок листа від командира свого чоловіка, в якому він розповів про обставини смерті Івана та, те яким він був солдатом.
Спільне життя Наталія та Іван розпочали, коли обом було по 30 років, в пари народилося двоє синів. Старшому Тарасу нині 16 і він учень ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою у Ковелі. Ілля – третьокласник, навчається на “відмінно”. Наталія все життя працювала медсестрою у місцевій лікарні.
Щодня проводжаючи сина до школи, Наталія проходить повз сільську церкву. Говорить, що до повномасштабного вторгнення сама до неї ходила, її батько та брат, який також нині служить, допомогали в її будівництві, діти сюди ходили в недільну школу, а місцевий священник неодноразово приходив до їхньої хати. Після загибелі чоловіка на фронті, Наталія Березюк попросила у нього, щоб він спільно зі священниками ПЦУ відспівати її Івана.
“Він почав на мене кричати, сказав, що я до нього не поткнусь ні за чим, ніколи, що б там не сталося. У день похорону ворота місцевого Свято-Духівського храму УПЦ МП були закриті. Чоловіка відспівали просто на дорозі, потім люди просто пішли на цвинтар. Минуло 2 роки, а мене досі непокоїть те, що чоловіка не дозволили відспівати в місцевій церкві”, — каже Наталія Березюк.
На момент знімання замок на вхідних воротах до подвір’я церкви не висів, проте храм був зачинений, а місцевого священника не було на місці.
Чин похорону Івана Клявзуніка-Березюка здійснили священник Православної церкви України на чолі з благочинним Любешівського деканату Юрієм Устимчуком. Священник каже, що для цього траурний кортеж із Підкормілля їхав 8 кілометрів до Любешова.
За роз’ясненням ситуації Суспільне звернулося до Волинської єпархії УПЦ МП з інформаційним запитом. Наразі ми очікуємо на відповідь, результати якої повідомимо згодом. Як розповіла Суспільному начальниця управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Карина Мариневич, у Любешівській громаді 31 церква належать до УПЦ МП. Зі слів декана Юрія Устимчука в громаді — шість церков під юрисдикцією Православної церкви України, сьома очікує на завершення процесу переходу.
Читайте також наші новини у Facebook
