58-річний сержант Іван Сидорук, на псевдо Дід, був героєм АТО та волонтером. Пройшов через полон та тортури, але загинув 20 травня 2023 року в ДТП, везучи волонтерську допомогу на фронт.
Читайте також: Війна забрала у батьків – сина, у донечки – батька: на Волині попрощалися із 34-річним Героєм Сергієм Буйницьким
Спогади про воїна опублікували на фейсбук-спільноті «Меморіал пам’яті».
Народився Іван на Волині в селі Карасин. Закінчив Ковельське професійно-технічне училище, отримав спеціальність електрозварювальника. Пройшов строкову службу в ракетних військах. Працював водієм на спеціальному транспорті в Амбулаторії загальної практики сімейної медицини села Карасин.
У 2014 році воював у складі 12-го батальйону територіальної оборони «Київ». У 2017-му брав участь у військовому параді в столиці на День Незалежності. У повномасштабній війні боронив країну в складі 14-ї окремої механізованої бригади. Потрапив у ворожий полон. Після звільнення і лікування був демобілізований у зв’язку з інвалідністю. Став волонтером.
«Іван рано залишився без батька і вся чоловіча робота була на ньому. Дуже любив косовицю. Ще малим він вправно вмів клепати косу. Сільську працю любив і все умів. З дитинства був загартований і міг витримати всі життєві труднощі. Коли був у полоні, його сильно катували, навіть уявляти це страшно, не те що витримати. Але чоловік все витримав і його це не зламало. Після повернення був комісований і вирішив що сидіти просто так не може – допомагав мені у волонтерстві. Любив свою родину, обожнював онуків. Дякую за все тобі, мій рідний!» – розповіла дружина Світлана.
За свою службу був відзначений подяками командира 12-го батальйону ТрО, Головнокомандувача ЗСУ, Командувача Сухопутних військ, посмертно отримав відзнаку «Кров за Україну» та почесну відзнаку «За мужність та відвагу».
Поховали Героя у рідному селі.
У Івана залишились дружина, дві доньки та онуки.
Читайте також наші новини у Facebook
