Про переліт лелеки у теплі краї інформує встановлений на його спині GSM-передавач.
Читайте також: У Луцькому районі продають ферму за 126 тисяч
Про це розповідає видання «Високий Замок».
Любителям пернатих надійшла радісна новина. Вона пов’язана із молодим бузьком Світязем, якого у липні на території Шацького національного природного парку окільцювали й оснастили супутниковим навігатором члени Західноукраїнського орнітологічного товариства. Зробили це для того, щоб відстежити маршрути його майбутніх подорожей.
Дуже цікаво було спостерігати, куди летить цей Світязь — через трекер на його спині сигнали надходили на комп‘ютер. Переміщення птаха можна було відстежувати у режимі реального часу. Однак десь на початку жовтня сигнал пропав. Науковці переживали, що цей птах загинув. І ось через два місяці Світязь знову дав про себе знати! Передавач, якого живить сонячна батарея, повідомляв, що птах перебуває на території північної частини Південного Судану, перетнув Білий Ніл. Після попереднього електронного повідомлення про своє місцезнаходження лелека пролетів 1500 кілометрів!
Більше про цю історію журналісти дізнавалися від керівника Західноукраїнського орнітологічного товариства, професора Львівського національного університету ім. Івана Франка Андрія Бокотея.
— Чому припинявся зв‘язок із нашим лелекою? Це було сподівано, бо передавач, який ми почепили на нього, як і наші мобільні телефони, працює через мережу GSM. Відтак, якщо поблизу маршруту лелек розташовані антени, які приймають ці сигнали, то ми бачимо птаха. Коли наш лелека долетів до верхів‘я Нілу на півдні Єгипту, де немає веж мобільного зв‘язку, сигнал, відповідно, пропав. Майже два місяці наш лелека крутився там, де супутниковий зв’язок відсутній. А потім він з‘явився у Південному Судані, де такий зв‘язок є. Відтак знову почав подавати сигнали, — розповів пан Андрій кореспондентові «Високого Замку».
— Уявляю, як ви зраділи…
— Безумовно! Були дуже приємно здивовані, тішилися такою новиною… Цього року ми окільцювали-помітили лише двох пташенят неподалік Шацька. Сталося це завдяки нашим польським колегам, які подарували нам два передавачі.
Як свідчить статистика, смертність лелек першого року народження іноді сягає 90 відсотків. Тому якщо з двох пташенят виживає одне — це неймовірна удача!
Одного лелеку ми назвали Лукою, другого — Світязем. На жаль, Лука загинув — його трекер передає сигнали, але з одного місця. І так триває уже кілька місяців. Це означає, що птах мертвий…
— У чому причина?
— Лука дуже швидко почав мігрувати, полетів з дому на два тижні раніше, ніж Світязь. До того ж летів дуже інтенсивно, великими відрізками шляху. Тож, цілком імовірно, знесилився. Мабуть, летів разом із фізично сильнішими птахами. Міг вчасно не поїсти. Або ж потрапити у стихію, міг бути уражений електрострумом. Могло бути багато різних причин загибелі Луки…
— Встановлені датчики не заважають птахам летіти?
— Ні, вони дуже легкі – важать лише 29 грамів. Для такого великого птаха завважки чотири, а то й більше кілограмів, це незначна вага.
— У наступному сезоні теж будете оснащувати лелек такими передавачами?
— Найперше маємо великі плани на чорного лелеку. Якщо вдасться роздобути додаткові супутникові передавачі, то помітимо і лелеку білого.
— Яке завдання ви ставили під час втілення цього проєкту?
— Найперше хотіли простежити шлях міграції наших лелек. Передавач подає сигнал щогодини, відтак щогодини ми бачили, де він перебуває. Дуже цікаво було нам дізнатися, куди, якими шляхами летять наші лелеки. У 2001 році біля Києва було помічено перших лелек. А от для північно-західної території лише тепер помічено перших бузьків. Нам дуже цікаво знати, де вони зимуватимуть, коли повертатимуться додому…
Отриманою інформацією ми ділимося з нашими польськими колегами, а вони — з нами. Всі пересування помічених лелек відстежуємо за польським сайтом, нам дали доступ до нього.
За словами Андрія Бокотея, молодий лелека Світязь повернеться в Україну через чотири роки, коли досягне статевої зрілості. Весь цей час за допомогою сучасних технологій науковці спостерігатимуть за його мандрами.
