Проєкт організації закладів освіти, який подали волинські громади для реформи середньої школи, розкритикували і повернули на доопрацювання, – пише misto media.
Якою має бути нова мережа ліцеїв, йшлося під час громадського обговорення реформи профільної середньої школи у п’ятницю, 11 жовтня.
Як планують реформувати профільну середню освіту
З 2027 року діти після закінчення девʼятого класу зможуть продовжити навчання або в академічному ліцеї, або в закладі професійної/фахової передвищої освіти . Тоді в старшу школу перейдуть діти, які у 2018 році пішли в перший клас і почали навчатися за програмою НУШ . До цього часу в громадах мають створити академічні ліцеї замість загальних середніх шкіл.
Навчання у 10–12 класах цих ліцеїв буде іншим, аніж зараз. Класи матимуть окремі профілі, а діти зможуть обирати предмети, які вони вивчатимуть (але обов’язкові дисципліни, з яких складають ЗНО/НМТ, будуть). З 2027 року дітей зараховуватимуть до ліцеїв за результатами іспитів.
Від звичайних середніх шкіл академічні ліцеї відрізнятимуться ще й тим, що там будуть:
- застосовувати сучасні методи роботи (досліди, проєкти, багато практичних занять тощо);
- працюватиме нове обладнання;
- STEM-лабораторії тощо.
Ліцеї можуть мати декілька профілів на паралелі.
У деяких із цих закладів не буде гімназійних класів. Це, зокрема, стосується тих, де засновниками є обласна рада. При деяких із них можуть бути пансіони для проживання учнів із віддалених населених пунктів.
Що на Волині
Скільки має бути на Волині ліцеїв, остаточно ще не вирішили, хоч громади вже провели часткову реорганізацію. На основі їхніх рішень управління освіти й науки облдержадміністрації подало на розгляд депутатів облради план обласної мережі. Але документ на останній сесії повернули на доопрацювання.
Як пояснила начальниця обласного управління освіти Наталія Матвіюк, громади подали таку кількість ліцеїв, у яких змогли б навчатися 90 тисяч учнів. Але, згідно з нинішніми даними, в області станом на 1 вересня 2027 року учнів старшої школи буде 45 тисяч дітей.
Основні вимоги, яких слід дотримуватися при формуванні мережі, це скільки учнів вчиться в цьому закладі, чи є гуртожиток/пансіон, чи є можливість підвезти дітей з цієї чи суміжних громад. 13 громад у нас неспроможні створити власні академічні ліцеї, бо там мало дітей і немає такого приміщення. Вони задумуються над тим, як організувати так, щоб діти, можливо, їздили у сусідні громади
Наталія Матвіюк
Начальниця управління освіти Волинської ОВА
Згідно з даними управління, не зможуть створити свої ліцеї Рівненська, Смідинська, Дубівська, Сереховичівська, Колодяжненська, Поворська, Велицька, Оваднівська, Устилузька, Поромівська, Доросинівська, Литовезька, Копачівська громади.
Ліцеї, яких (не) забагато
Загалом на Волині прогнозують, що діятиме 121 ліцей:
- у Луцькому районі 40 академічних, 14 професійних ліцеїв;
- у Ковельському районі 28 академічних, 7 професійних;
- у Володимирському районі 9 академічних, 5 професійних;
- у Камінь-Каширському районі 16 академічних, 2 професійних.
Але це попередньо. Бо й ця кількість — надто велика, вважає експерт Проєкту DECIDE Павло Остапенко.
Особливо він відзначив великі міста — Луцьк, Ковель, які майже всі заклади подали ліцеями.
«Луцька громада подала 21 академічний ліцей та 8 професійних на 10 тисяч учнів. В обласному центрі створювати один ліцей на 300 учнів… МОН на це не погодиться. 600 учнів — мінімум. Половина ліцеїв точно зайві», — різав «по-живому» луцьку мережу Остапенко.
Також він рекомендував створювати ліцеї, де буде по 4 класи на паралелі, а не по 2, як ухвалили більшість рад.
Утім в Луцькій міськраді готові відстоювати подану кількість ліцеїв, адже її сформували згідно з чинним законодавством, каже керівник департаменту освіти Луцькради Володимир Бондар. Переконує: в громаді й так 7 закладів понизили в статусі, і вони стали гімназіями, більше — не планують.
«Такого (зменшення кількості ліцеїв, — mm) не буде точно. Ми спроможні надавати якісні освітні послуги, закриваємо всі наявні в Україні профілі. Виконуємо вимогу щодо двох класів на паралелі. Про 4 класи на паралелі норма ще не діє, і якщо її зроблять, то це буде нігілізм з боку Міністерства освіти. Ця норма (про 2 класи на паралелі, — mm) була, станом на 2021 рік, і вона залишається. Ми даємо якісні освітні послуги і кожен учень зможе вибрати собі профіль. Маємо спроможності довезти учнів із сіл, і потужності для створення пансіонів є», — каже Бондар.
Вчителі
Того ж дня, коли на Волині відбувалось громадське обговорення реформи системи середньої освіти, міністр освіти Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у Верховній Раді України заявив: грошей на підвищення заробітних плат педагогам наразі немає. На сьогодні на це потрібно додатково 270 мільярдів гривень, інформувало УНІАН. А зарплата вчителям (як і решті бюджетників) сьогодні фінансується завдяки коштам міжнародної фінансової допомоги.
Водночас вчителям, які будуть працювати у новій старшій школі, треба вже підвищувати свою кваліфікацію, щоб вони якісно навчали дітей за новими програмами. Як додала головна освітянка Волині Наталія Матвіюк, в академічні ліцеї набиратимуть педагогів за результатами конкурсів, а громади будуть між собою конкурувати не тільки за учнів, а й за вчителів.
У 2025 році в Україні стартує пілотний проєкт реформи старшої школи, як це робили з набором у перші класи за програмою НУШ: 100—150 шкіл в Україні уже будуть працювати за новими програмами, зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.
Читайте також наші новини у Facebook
