З давніх часів хліб для нашого народу був святинею. В Україні хліб завжди мав сакральне значення. Це не просто їжа, а основа всього, запорука продовження життя, збереження народних традицій, символ добробуту та гостинності.
Читайте також: Знижені фіксовані тарифи на електроенергію: що варто знати волинянам
Про це розповідають у Волинському обласному науково-методичному центрі культури.
Процес приготування паляниці – велике мистецтво. Майстерність смачно пекти хліб вважалася обов’язковим умінням доброї господині.
Традиція випікання хліба з чорнушкою в Шацькій громаді є важливою частиною культури харчування мешканців громади. Елемент має щотижневу традицію: хліб з чорнушкою готують один раз на тиждень та споживають щоденно.
Вихідним матеріалом хліба є тісто, до складу якого входить пшеничне борошно і вода, в які зазвичай додають дріжджі або закваску. Зі смаково-ароматичних додатків найпоширенішим впожитку є чорнушка посівна (місцева назва кмину). Рослина не вибаглива до вирощування. Грядки під посів готують з осені. Вносять в ґрунт добриво і перекопують. Посів проводиться ранньою весною у грядку на відстані 30 – 40 сантиметрів одне від одного, на глибину 1,5 см, яке сходить через 25-30 днів. Зростає до 40 см у висоту, має перисті листя, злегка синюваті квітки. Цвіте тривало, а в липні – серпні дає насіння. Прибирання проводиться, коли насіння побуріє приблизно на 75%. Зрізані рослини зв’язують у невеликі снопи і залишають для сушіння та дозрівання насіння. Після цього їх обмолочують. Насіння чорнушки зберігають у щільно закритій посудині, щоб не допустити випаровування ефірних речовин і послаблення аромату.
Чорнушка (кмин) – джерело кальцію, заліза, цинку, міді, вітамін B1, В3, фосфору, фолієвої кислоти. Чорний кмин є не тільки приємним доповненням до хліба, а й зміцнює імунітет, знімає запалення, знищує віруси, грибки, бактерії, оскільки має антиоксидантні, протизапальні та інші і властивості, що захищають організм від пошкодження клітин та хронічних захворювань. За ці властивості мешканці громади чорнушку використовують у хліб.
Тісто місили в дерев’яній діжці та додавали чорнушку, яка має пікантний запах та покращує смак. Сіль до тіста додавати на пізніх етапах замішування, щоб не порушити процес бродіння. Готове тісто залишали в теплому місці на 2-3 годин, щоб виросло в діжі. Формували буханки, давали тісту трохи підрости і саджали в піч. Щоб хліб добре випікся, палили піч дровами твердих порід, які давали мало диму: дуб, граб, ясен.
Хліб пікся півтори-дві години, залежно від печі та розміру хлібин.
Готовність хліба перевіряли так: стукали по підошві – якщо звук був дзвінким – то хлібина пропеклася.Готовий хліб виймали з печі та клали на стіл, зверху злегка змочували водою і вкладали в місця зберігання, накриваючи рушником, щоби відпарився.
Знання, вміння та практики, що стосуються приготування хліба з чорнушкою та її вирощування дуже актуальні, передаються з покоління в покоління.
Елемент НКС є спадщиною людей різного віку:
- Шульга Тетяна Миронівна (1981р.н);
- Крат Тетяна Федорівна (1944 р.н.);
- Голуб Марія Михайлівна (1984р.н.);
- Вирович Ніна Федорівна (1959 р.н.);
- Маркович Любов Савівна (1957р.н.);
- Сташук Людмила Вікторівна (1976р.н.);
- Ципяшук Лариса Анатоліївна (1970р.н.);
- Шклярук Ольга Іванівна (1959р.н.);
- Остапук Анастасія Яківна (1937р.н.);
- Сівругін Валентина Йосипівна (1954 р.н.);
- Сидорук Валентина Юхимівна (1963р.н.);
- Янчук Мирослава Василівна (2007р.н.);
- Бранчук Тетяна Олександрівна (1937р.н.)
Середній вік носіїв елементу 16-80 років.
Елемент є частиною щоденного життя громади, маркером місцевої ідентичності, ефективним засобом розвитку творчості, зміцнення соціальної згуртованості, сталого використання сільських ресурсів і місцевих продуктів, зокрема чорнушки, яку вирощували й споживали наші предки. Елемент нематеріальної культурної спадщини нерозривно пов’язаний з сімейними традиціями та цінностями, несе виховну функцію, впливає на ведення здорового способу життя та харчування, розвитком туризму в громаді.
Елемент сприяє збереженню традицій, обізнаності звичаїв пов’язаних з традиціями харчування та особливості вирощування, догляду, зберігання зернових культур. Його можна розглядати не лише як прояв живої культури, а і як важливий інструмент сталого розвитку.
