Юрій Томащук із села Бихів Камінь-Каширського району свого часу відслужив строкову службу та пройшов воєнними шляхами АТО. Молодший брат Володимир уперше одягнув військовий однострій торік, коли його покликав обов’язок захищати Батьківщину від російського окупанта.
Читайте також: Вічна слава: у Луцькому районі прощаються з Героєм Миколою Линником
Про це пише Нове життя.
Ці бихівчани – з багатодітної сім’ї. Ось тільки, на жаль, надто рано згасла свічка життя їхньої мами. Не встигла вона навіть усіх своїх дітей благословити на подружнє життя. Не застала й того моменту, коли її син Юрій після строкової служби став на захист України – у часи АТО. Фактично відразу, як Росія посунула спочатку в Крим, а тоді – на схід. Понад рік був на фронтових дорогах, воював за територіальну цілісність нашої держави. Одному Богу відомо, що пережив у ті моменти Юрій, які жахіття перебачив.
Повернувся додому. Із дружиною виховував діток – синочка та донечку. Але в його життя, як і в життя мільйонів українців та українок, знову увірвалася війна. Повномасштабна. Уже в лютому 2022-го Юрій Томащук був у військкоматі. Його призвали одним із перших. Так бихівчанин потрапив у 128-му окрему гірсько-штурмову бригаду. Уже два з половиною роки воює. На Запорізькому напрямку не пускає рашистських загарбників просуватися українськими територіями.
А ось наймолодший у родині Томащуків Володимир строкову службу не проходив. Він господарем залишився у батьківському домі після дочасної смерті тата. Але у травні 2023 року його теж покликав обов’язок захищати Україну. Тож попрощався з рідними сестричками, з дружиною та маленькою донечкою і теж вирушив у військо.
Потрапив у 77-му окрему аеромобільну бригаду. Проходив навчання за кордоном, здобуваючи навички роботи на потужній техніці. А коли повернувся в Україну, вирушив у найгарячіші фронтові точки. На Харківському напрямку воює Володимир. Щоправда, кілька місяців тому отримав травму, проходив тривалу реабілітацію. Але вже буквально днями знову повернувся у стрій.
Саме тоді, коли молодший брат був в одному зі шпиталів, йому й вдалося побачитися зі старшим. Юрій навмисне бодай на день навідався до Володі. Так зустрілися на кілька годинок двоє братів, розділених війною. А потім їх знов розлучили фронтові дороги. На різних напрямках воюють бихівчани Томащуки. Удома ж чекають найрідніші люди, молячи Бога, аби повернув їхніх захисників живими та неушкодженими з такою омріяною всіма Перемогою.
Читайте також наші новини у Facebook
