Перегній, курячий послід, пожнивні рештки, гумати, гранули, біогумус та сапропель – це лише частина живлення, яке використовують фермери, що вирощують органіку або шукають альтернативу мінеральним добривам.
Читайте також: Лучани постачали наркотики в колонію
Про те, що відбувається на ринку органічної продукції Волині та Рівненщини, і чому аграрії стають у чергу за екологічними добривами, журналістка видання Бізнес.Район поспілкувалася з представниками департаментів агропромислового розвитку, фермерами та виробниками.
Органічних добрив не вистачає
Андрій Кузьмич з 2018 року очолює Рівненську обласну асоціацію фермерів та приватних землевласників, в яку наразі входять понад триста фермерських господарств. Окрім громадської діяльності, чоловік має в обробітку 36 гектарів землі: на 14 гектарах вирощує овочі, інші – засіває соєю. Нещодавно фермер виграв на аукціоні болота, де планує закласти обліпиховий сад.
На своїх землях аграрій використовує міксування мінеральних та органічних добрив. У відсотковому співвідношенні виходить 60 на 40. Поки перевага на боці мінерального живлення.
«Тенденція до переходу на органічні добрива на ринку є. Взагалі, органіка й раніше була доступною, але оскільки ціни на мінеральні добрива були нижчі, то землевласники не переймались. Зараз, коли ціни на мінеральні добрива ростуть щомісяця, багато господарств надає перевагу органіці. В першу чергу, це добрива тваринного походження, такі як курячий послід та коров’ячий перегній», – пояснює голова асоціації.
Фермер зазначає, що окрім перегною, аграрії використовують пожнивні рештки рослин, тобто те, що залишається на полі після збору врожаю. Ці залишки здисковують та заорюють у землю, а після – використовують спеціальну бактерію для швидшого перероблення та утворення родючого шару.
На першому місці за ефективністю – пожнивні рештки з кукурудзяного бадилля, далі рештки соняшника та соя. В овочівництві теж всі відходи, від листя капусти до бадилля з буряків та моркви, заробляють в землю.
«У перший рік повномасштабної війни багато хто через скруту та логістичні незручності не користувався мінеральними добривами, бо не було коштів та розуміння що ж буде далі. Але завдяки нашим Збройним силам, ми не лише вистояли, але й маємо змогу працювати на своїй землі», – наголошує фермер.
Андрій Кузьмич каже, що попит на органічні добрива завжди був, є і буде. А серед його знайомих чимало фермерів записуються в чергу, щоб придбати гранулу з курячого посліду.
«У цих гранулах величезний вміст азоту та калію, і це добре впливає на рослини. Я думаю, що навіть, якщо в нас буде розвиватися тваринництво, особливо кури, черги не зникнуть. Ще один нюанс, що ті господарства, які мають курники, як правило, мають і свої поля. Тому минулого року, коли зерно було відносно дешеве, підприємці згодовували його худобі. А перегній, який утворювався, використовували на своїх полях замість міндобрив», – пояснює аграрій.
Голова асоціації розповів, що під час війни з’явились державні програми підтримки, які дають дотацію на мінеральні добрива. Він припускає, що органічних добрив менше і державі складніше з ними працювати, бо процес їх виготовлення важчий.
Окремої статистики по органічних добривах немає
У департаментах агропромислового розвитку Рівненської та Волинської облдержадміністрацій пояснюють, що окремої статистичної інформації з використання органічних добрив у агросекторі не ведуть. Все що є, потрапляє до них через форму звітності 9ПЦ – «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай».
Спеціаліст волинського департаменту Олександр Книш каже, що на початку повномасштабного вторгнення добрив на ринку не вистачало. Зараз ситуація і ціни трохи стабілізувалась.
«Ми активно популяризуємо органіку. По-перше, через стрімкий попит від населення на здорове харчування, по-друге, це перспективна ніша для експорту», – пояснює чиновник.
Олександр наголошує, що зараз основне завдання фермерів – дожити до кращих часів, а вже тоді обирати потрібний вектор і розвиватись.
Наразі найбільшим виробником органічних добрив на Волині є ТОВ «Порицьке». Господарство вже понад десять років сертифіковане як виробник рослинницької та тваринницької продукції, і працює на зовнішній ринок.
Спеціаліст Департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Георгій Мацюк пояснює, що їх відділ більше співпрацює з виробниками органічної продукції. Для них в області діє програма підтримки, яка передбачає компенсацію вартості сертифікації органічної продукції.
Щодо загальної картини в області Георгій каже, що господарства, які мають тваринництво, органічні добрива використовують переважно для власних потреб. Ті, хто немає цього джерела, обходяться без них. Це індивідуальна позиція кожного господарства, і кожен сам обирає органіка чи мінералка.
«Війна просто змусила багатьох диференціювати постачання, щоб не бути залежним від когось одного, наприклад, російського ринку, як це було тривалий час. Наразі ми отримуємо міндобрива з Казахстану, Узбекистану, Туреччини та Польщі», – пояснює спеціаліст.
Також за цей період суттєво скоротився відсоток використання гною сільськогосподарських тварин для удобрення земельних ділянок на Рівненщині. У департаменті зазначають, якщо взяти 2021 рік, то від загальної кількості добрив десь 60% складав гній, далі йшов послід птиці та інші добрива. А у 2023 році частка гною зменшилась майже вдвічі. По інших позиціях особливих змін не зафіксували.
«У 2021 році у Рівненській області площа, яку обробляли органічними добривами, становила 33,7 тисячі гектарів, у 2022 році – 23 тисячі гектарів. Тобто практично, майже на третину зменшилась. А у 2023 році площа зросла до 30,2 тисячі гектарів. Площа починає відновлюватися, відбуваються стабілізаційні процеси, йде повернення до обсягів, які були в довоєнний період», – каже Георгій Мацюк.
«Ми разом формуємо ринок органічних добрив в Україні»
Директорка компанії «АГРОЗАР» Анастасії Янкевич п’ять років тому на Рівненщині зареєструвала сертифіковане виробництво органічних гранул та гуматів – солі гумінових кислот, які отримують з торфу та бурого вугілля. Разом з колегами почала їх активно рекламувати, але місцеві фермери сказали, що продукція занадто дорога, і їм більше до вподоби мінеральні добрива.
«Я думаю, що це цікава тема, але малорозвинена та досить дорога. Мінеральні добрива люди купують, бо звикли мати швидкий результат, а з органічним землеробством складніше, бо не знають, чого очікувати», – пояснює підприємиця.
Через це підприємство відмовилось від сертифікації та виробляє не сертифіковану органічну продукцію.
Директорка підприємства з Волині «Пастернак БІО» Юлія Ютовець навпаки каже, що після 2022 року на їх продукцію – біогумус – попит лише зріс.
«Багато підприємств раніше використовували мінеральні добрива, і в принципі й зараз використовують. Але війна, стрибки долара та нестабільна логістика спровокували низку проблем. Мінеральні добрива в основному завозили до нас з Польщі. Наголошую – завозили, це не були українські добрива. І до війни ціна була одна, а після стала набагато вищою», – пояснює Юлія.
Через проблеми на кордоні багато продукції не потрапило на український ринок, в тому числі й мінеральні добрива. Якщо підприємці з інших секторів можуть певний час зачекати, то аграрії мають чіткий план висадки та посіву культур. Тому середні та малі фермерські господарства почали шукати аналоги й скористались органічним добривом, тому що воно було на місці та в наявності.
Але, як зазначає Юлія Ютовець, тенденція до розвитку органічного землеробства теж простежується.
«На Волині цього року засаджують декілька гектарів органічної маини, і власники приїздили до нас купувати добриво. Тому що різновидів органічного добрива на ринку не так вже й багато. Раніше аграрії використовували кінський та коров’ячий гній. Зараз фермери, які хочуть вирощувати на органічному добриві, шукають інші варіанти», – наголошує директорка підприємства.
Найбільш популярним органічним добривом все ж залишається курячий послід, який найчастіше переробляють в гранульовані добрива. В Україні багато птахоферм, а виробництво гранули – один з прибуткових способів утилізації. Проте ціна на нього теж не фіксована і весь час росте, бо виробництво залежить від стабільності електропостачання.
«Виробники курячого посліду для нас не конкуренти, тому що їх продукт має зовсім інші властивості. Послід містить велику кількість азоту, який використовують більше для зернових, він укріплює саме стебло, а не кореневище. Біогумус – це органічне добриво, яке дає повністю спектр поживних речовин для того, щоб рослина була здорова і дала гарний урожай», – пояснює Юлія.
На ринку органіки, окрім традиційних позицій, наразі можна знайти й дефіцитний сапропель – це органічний мул з озер, боліт чи річок, який містить понад 15% органічних речовин, що вважається дуже концентрованим добривом.
З переваг – він покращує аерацію та водоутримувальну здатність ґрунту, що позитивно впливає на кореневу систему рослин, а також сапропель є натуральним добривом, що не містить хімічних добавок, тому безпечний для навколишнього середовища.
До війни тонна біогумусу коштувала 6 тисяч гривень. Зараз – в середньому 7-8 тисяч гривень за тонну. Зміну ціни підприємиця пояснює тим, що коли вони тільки починали, то біогумусу було дуже мало, і мусили продавати його дорожче.
«Зараз об’єми виробництва зросли в рази, і ми можемо дозволити собі не підіймати ціну, як, наприклад, збільшують ціну за мінеральне добриво. Тому що ціна залежить не від загального ринку, а від наявності добрива. Цього року, наприклад, ми взагалі не будемо її збільшувати, бо продукту багато і треба його реалізувати. Хоча зазвичай ціни на товар зростають раз на рік чи сезон», – наголошує Юлія Ютовець.
Наразі на підприємстві встановлюють різне енергоощадне обладнання, тому що робота верміферми залежить від стабільного електропостачання. Тут цілодобово світять лампочки, і коли немає електроенергії, черв’яки можуть пробути максимум 4-5 годин без електрики. Але навіть попри це не планують збільшувати ціну.
«Ми називаємо всіх виробників органіки колегами, тому що ми всі разом формуємо ринок органічного добрива в Україні. Чим більше пропозицій, тим більше люди знатимуть про наш продукт. Ми працюємо над розробкою програми франшизи такого бізнесу. Це не тому, що дуже впевнені в собі. А тому, що це досить нова сфера виробництва і в інтернеті дуже мало корисної інформації. А в нас є вже великий досвід, як позитивний, так і негативний. І ми хочемо ділитися ним. До нас вже звертались військовослужбовці, які демобілізувались, із запитом, що така тема їм близька. І ми раді допомогти відкривати верміферми, щоб збільшити ринок цього добрива», – підсумовує підприємиця.
Читайте також наші новини у Facebook
