У Луцьку вранці 26 серпня відбулася серія ворожих атак, внаслідок яких постраждали житлові та інфраструктурні об’єкти. На місце пошкодженого шахедом будинку одразу виїхали всі необхідні служби, серед яких і психологи.
Читайте також: Осиротіли троє дітей: помер рятувальник з Волині
Психологиня благодійного фонду «Рокада» Лариса Кусик розповіла, що їх екстрено залучили до надання психологічної допомоги. Вона працювала із мешканцями, які проживають у зруйнованому та сусідніх будинків.
Вона дала кілька порад для Район.Життя, що робити у таких стресових та шокових ситуаціях.
Читати також: Вибухи у Луцьку: загиблий, понівечений будинок та об’єкт інфраструктури
Так сталося, що їхня колега проживає у будинку, який постраждав. І вона сама попросила про психологічну допомогу, бо мала тремор і не могла заспокоїтися.
«Як правило, спочатку на місці таких подій працює поліція, вибухотехніки, психологи ДСНС й інших близько не підпускають. А ми вже приїхали на підмогу як друга хвиля, коли вже був дозвіл», – розповідає Лариса Кусик.
Вона каже, що кожна людина індивідуальна і кожен реагує на стрес по-різному.
«Сьогодні одна жіночка, на перший погляд, ніби спокійна, стоїть, спілкується з кимось. А потім, коли я підійшла, у неї відняло руку», – ділиться психологиня.
Тому вона наголошує, що дуже важливо швидко відреагувати на шокову ситуацію, щоб перевести отриману травму в досвід і щоб людина не отримала ПТСР (посттравматичний синдром).
Якщо у вас панічна атака, стрес або шок – потрібно одразу ж відновлювати відчуття тіла, заземлювати їх.
«Коли людина лякається – вона ніби завмирає, перестає дихати. Тому дуже важливо відновити дихання. Ми показуємо, як правильно дихати – короткий вдих носом і довший видих ротом. По можливості так двічі-тричі. Це перемикає мозок з емоцій на раціональне, бо людина вже починає думати, вона концентрується на тому, як роздути живота на вдиху, коли ми, як правило, на вдиху його втягуємо», – радить психологиня.
Потім, якщо є оніміння, то слід напружити і розслабити м’язи. Спочатку дуже сильно стиснути – або кулаки, або пальці на ногах, ними ніби зачепитися за землю, відчути опору під ногами.
«Це таке заземлення, людину повертаємо у своє тіло. І вже коли вона відчуває свої кордони, отримує більший контроль за емоціями, тоді, коли емоції вщухають, включається наше раціональне. Тобто має бути якийсь мінімальний контроль над тим, чим можна – своїм диханням, тілом, відчуттями. Це дуже важливо в той момент, тому що, коли емоції кричать, то розум мовчить», – каже спеціалістка.
Вона зазначає, що не завжди постраждалий буде демонструвати, що йому погано. Тому психологи підходять до людей самі, запитують і бачать та відчувають, кому потрібна допомога.
У такий момент важливо вислухати, просто бути поруч.
«Якщо плаче – нехай плаче. Не зупиняти, не коментувати, не давати оцінки тим подіям, дати попити води. Треба час для того, щоб усвідомити, що відбулося і відновити хронологію подій. Дуже важливе інформування – розказати, куди постраждалий може звернутися, яку допомогу отримати. Коли людина в шоці і невизначеному стані, важливо дати їй якісь конкретні вказівки, інформацію, щоб вона за неї вхопилася» – радить Лариса Кусик.
Читайте також наші новини у Facebook
