Чергова сумна звістка знову постукала в двері села у Доросинівській громаді. Мешканці громади проводжали в засвіти двадцять восьмого Героя-земляка Олександра Дубчука.
Читайте також: Лучанин претендує на посаду освітнього омбудсмена
28 липня 2024 року стало чорним днем для Матері-героїні Тетяни Дубчук зі Студинь. В районі населеного пункту Парасковіївка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув її син Олександр Валерійович Дубчук, – пише Наш Край медіа.
Він народився 4 жовтня 1990 року в селі Студині. Був другою дитиною у молодій сім’ї Дубчуків, де згодом народиться ще четверо діток. Не мала сім’я великих розкошів, але діти росли в ній, не маючи недостатку материнської любові, в повазі до батьків, дружніми та працьовитими. Олександр закінчив Рожищенський ветеринарний коледж. Трохи схибив у юності, але спокутував свій гріх у виправному закладі. Одружився на дівчині Оксані з сусіднього Береська. У Доросинях купили хату, де почали вити своє сімейне гніздечко. Олександр планував розбудувати оселю, зробити її комфортною і для дружини, і для діточок – Христини та Арсена.
Росія, яка напала на нашу країну, поламала ці плани. У травні 2024 року Олександр був мобілізований. Не довгим був його бойовий шлях, всього три тижні на передовій. Ворожий дрон забрав його молоде життя.
У Героя, крім мами та сім’ї, залишилися сестри Руслана та Богдана, брати Сергій, Валентин з сім’ями, брат Назар.
Але смерть не зможе зруйнувати те, що залишив після себе Олександр Дубчук – це добрі справи та світлу пам’ять про себе.
Розділити біль втрати та підтримати родину у години скорботи сьогодні зібралося дуже багато людей. Біля стели Героїв відбулася громадська панахида.
Далі дорога траурного кортежу пролягла до рідної домівки Героя. Чин похорону відправили священники в сільському храмі Апостола Луки.
Похоронили Героя на кладовищі, поряд з могилами Героїв Ігоря Банковського, Василя Мілінчука та Володимира Семери.
