Волинь Інтерв’ю Новини

«Вступна кампанія зазнала серйозних змін», – ректор ВНУ Анатолій Цьось

Волинський національний університет імені Лесі Українки готується до чергової вступної кампанії. Уже третій рік викладачі працюють над забезпеченням якісної освіти в умовах воєнного стану. За час повномасштабного вторгнення виш зумів не лише зберегти ефективне навчання, а й покращити матеріально-технічну базу. Також у ВНУ налагоджують співпрацю з іноземними установами, а викладачі та студенти беруть участь у різних міжнародних заходах.

Читайте також: Громадянин Туреччини одружився з волинянкою

Напередодні чергової вступної кампанії Інформаційне агентство Волинські Новини поспілкувалося з ректором Лесиного університету Анатолієм Цьосем. Він розповів про особливості цьогорічного вступу, співпрацю закладів вищої освіти з ТЦК, освітню та культурну діяльність, волонтерство й поїздки за кордон.

Анатолію Васильовичу, напередодні нашої розмови вийшов оновлений рейтинг закладів вищої освіти, де Волинський національний університет покращив позицію, посівши 15–17 місце. Як оцінюєте такий прогрес? Чи впливає це на збільшення кількості вступників?

Не можу констатувати, чи вплине це підняття на кількість студентів. Загалом рейтинг призначений для того, щоби пересвідчитися, чи правильна політика університету щодо діяльності й забезпечення якості освіти. Він досить широкий і враховує велику кількість показників різного роду діяльності – як наукової, так і позаосвітньої.

Саме тому позитивна динаміка оцінки показує, що ті програми із забезпечення якісної освіти, академічної мобільності, зі створення умов для навчання студентів є правильними. Отже, ми добре виконуємо свою роботу.

Якщо підсумувати минулий навчальний рік, то чи вдалося у ВНУ зберегти ефективне навчання в умовах війни?

Беззаперечно, нам це вдалося. Ба більше, ми активно розвиваємо програми, які найкраще впливають на якість освітнього процесу. По-перше, ми навчалися в очному режимі – студенти мали змогу слухати лекції, проводити практичні та лабораторні заняття, здобуваючи таким чином гарні знання.

По-друге, ми активно розвивали систему академічної мобільності. Велика кількість студентів та викладачів були на стажуваннях за кордоном за програмами «Еразмус+», «Подвійний диплом» або ж за обміном. До слова, реалізація подвійного диплома у Волинському національному університеті одна з найкращих в Україні.

Також цьогоріч нам вдалося продовжити програму дуальної освіти. Підписали угоди про реалізацію такого навчання з різними установами, залучали успішних людей, керівників фірм, наближаючи у такий спосіб теоретичне навчання до практичної діяльності.

Ще один напрям, який вдався, – це студентоцентризм, тобто орієнтація діяльності університету на студента, врахування його інтересів під час навчання та дозвілля. І куди ж без уваги до викладача. Цей важливий аспект передбачав створення комфортних умов для їхньої праці. Також орієнтуємося на результати виконаної роботи. У вже минулому навчальному році преміювали 300 викладачів за набраними балами у рейтингу. Пишаюся, що наші працівники демонструють високі показники, а університет має змогу відзначити їх.

У грудні на Вашому річному звіті представили нові освітні програми. Розкажіть, які оновлення чекати в наступному навчальному році?

Насамперед з’явиться програма «Дизайн одягу (взуття)». На економічному факультеті будуть вивчати логістику, митну справу й зовнішньоекономічну діяльність. На медичному факультеті буде «Ерготерапія» – уже є відповідна ліцензія.

Крім того, ми пройшли перевірку й маємо ліцензію на підготовку фахівців із національної безпеки. Справа в тому, що нацбезпека перейшла в ранг регульованих спеціальностей, а отже, щоб здійснювати освітню діяльність, потрібно було пройти ліцензування. Ми це успішно зробили.

Зараз ще подали документи в Міністерство освіти і науки із програми «Стоматологія». Триває процес перевірки та створення комісії. Навряд цьогоріч встигнемо зробити набір студентів після шкіл, але, можливо, встигнемо прийняти тих, хто після медколеджів. Втім, поки це лише в перспективі.

Одразу згадали про медичний факультет, а він, як відомо, віднедавна відремонтований та з новим обладнанням. Тепер медична освіта у ВНУ може конкурувати з іншими закладами в Україні?

Гадаю, медицина у ВНУ здатна нав’язати конкуренцію закладам медичної освіти в Україні. Більше того, ми відразу організовуємо навчальний процес і створюємо умови для навчання, які є сучасними і відповідають вимогам до цієї галузі. Це стосується і закупівлі обладнання, і кадрового складу, що суттєво поліпшили. Уже першого вересня представимо потужних фахівців, які готуватимуть майбутніх медиків. Результати «КРОКу» (іспити, які проводяться Центром тестування при МОЗ, – ВН) показують, що підготовка медиків у нашому закладі відповідає встановленим вимогам, адже практично всі складають добре.

На яких ще факультетах плануються ремонти?

Загалом приблизно 15 мільйонів гривень ми витрачаємо на покращення умов для навчання. Якщо не акцентувати на дрібних ремонтах, а говорити лише про більші, то зараз проводимо повний ремонт даху в лабораторному корпусі. Уже полагодили дах і завершується ремонт на факультеті культури і мистецтв. Ремонтуємо поверхи на педагогічному факультеті. Великий обсяг робіт провели на юридичному й економічному.

Нещодавно був тендер на 3,5 мільйона з ремонту в лабораторному корпусі. Також запланували покращити спортивний майданчик. Ще один тендер – на розробку проєктно-кошторисної документації у двох гуртожитках і в трьох навчальних корпусах університету на майже сім мільйонів гривень. Надіюсь, до кінця року зробимо відповідну документацію, і вже в наступному почнемо виконувати роботи з термомодернізації, зі створення належних умов для інклюзії.

Раніше ви зазначали, що з початком повномасштабного вторгнення збільшилася кількість вступників саме у Волинський національний університет, зокрема й зі східних областей. Зважаючи на обставини, тенденція на збільшення продовжиться цьогоріч?

Вступ залежить від багатьох чинників, і першочергово це його правила. У 2024-му році вступна кампанія зазнала серйозних змін. Тепер немає змоги вступити за мотиваційним листом. Відповідно, особи, які не склали національний мультипредметний тест, не матимуть змоги вступати в будь-які заклади вищої освіти. Тому говорити про стрімке збільшення не буду.

Водночас у нас успішний університет, який працює для якості освіти. Через це, вважаю, абітурієнти будуть подавати сюди документи. Переконений, що на бакалавраті матимемо не менше вступників, ніж тогоріч. Завдяки якісній освіті до нас приїдуть і волиняни, і представники інших регіонів. Що стосується підготовки магістрів, то прогнозувати рано, бо ще невідома кількість осіб, які склали ЄВІ.

Актуальна зараз тема – вступ чоловіків, старших за 25 років, що дає їм відтермінування від призову. Загалом тенденція по українських вишах йде до збільшення. Як із цим у ВНУ?

Маємо статистику: минулого року було близько 350 осіб, що не надто велика кількість. Закономірно, що є люди різного віку, які вчаться в університеті. Є навіть спеціальна програма із працевлаштування, у межах якої видаються сертифікати старшим особам, а держава оплачує певну кількість коштів для їх навчання.

Ми, своєю чергою, працюємо в межах законодавства та програмно-нормативних документів, які регламентують процес вступу. Якщо особа, незалежно від того, чи їй 20, 25 або 45 років, виконала умови вступу, то я як ректор зобов’язаний зарахувати її на навчання в університеті. Інакше я порушую норми закону. Тому проблема вступу осіб призовного віку не є гострою.

Людина виконала умови – ми її візьмемо, не виконала – не візьмемо. Чи це буде катастрофічне збільшення? Аж ніяк. Ще раз наголошу: вступ можливий тільки для тих, хто склав НМТ, ЄВІ або фаховий іспит.

Волинські університети віднедавна мають співпрацювати з ТЦК та СП. Поясніть, як відбуватиметься така співпраця?

Усе відбувається в межах чинного законодавства. Ми зобов’язані дотримуватися загальноукраїнських вимог. Так, згідно з ними, вступати дозволено лише за умови оновлення даних і наявності військово-облікових документів. Коли відбувається вступ, ми, як і будь-які інші університети, подаємо списки вступників у ТЦК та СП.

Яка ситуація з поселенням студентів? Знаю, що останнім часом збільшилася кількість місць у гуртожитках.

Намагалися додати якомога більше місць за рахунок виведення із гуртожитків лабораторій і кафедр, що там були. Цьогоріч теж стараємося дати студентам більше житла. Тепер поселенням буде займатися студентська рада разом зі студмістечком. Першочергово поселятимуть осіб пільгових категорій: діти-сироти, діти учасників бойових дій, особи з інвалідністю тощо. Далі – усіх решту залежно від кількості місць.

І ще цікаво почути про студентське дозвілля. Навіть в умовах воєнного стану воно все-таки має бути, адже розуміємо, що спортсменам треба спорт, художникам – мистецькі заходи тощо. Чи буде в студентів дозвілля в межах можливого?

Якось рік тому запитав у студентів, чи згадають вони заходи, які найбільше запам’яталися зі студентського життя. Для декого не було проблеми, а окремі не змогли. Тому в подальшому разом із проректорами й деканами активізували діяльність, щоб студенти мали яскраве життя.

Зараз у нас було багато заходів, особливо благодійних, як-от ярмарки, аукціони. Нещодавно провели тривалий великодній марафон із писанкарством і концертами. Завдяки цьому, а також внескам викладачів, зібрали майже мільйон гривень, придбавши потім дрони для наших Збройних сил. Усе це продовжимо робити й надалі, бо волонтерство в закладах освіти надзвичайно важливе для формування патріотичних якостей у студентів.

Крім того, зробили програму «Запитай у ректора», де студенти ставили мені запитання, презентували наукові лабораторії. Можу ще перераховувати багато, але запевняю, що заходи продовжаться. Завдання і ректора, й університету – не лише дати якісні знання, а й зробити студентський період нашої молоді неповторним, цікавим і насиченим, незважаючи на життя в стані війни.

Бачив фото з Ваших поїздок на схід України, звіти з передавання допомоги воїнам. Як університет зараз допомагає безпосередньо військовим?

Я неодноразово їздив у різні місця. З колегами були в Куп’янську, Бахмуті, Баштанці, Діброві. Нещодавно ще відвідали з концертом волинську соту бригаду, яка зараз на ротації. Загалом ведеться системна праця.

Але це заслуга колективу. Це показує його небайдужість та громадянську позицію. Я пишаюся нашим колективом, який бажає допомогти, бо це найголовніше. Зараз не можна ховатися, потрібно разом щось робити, щоби перемогти в цій війні. Дякую студентам та викладачам за позицію та підтримку ЗСУ.

Також зауважу, що в університеті почали проводити співбесіди з військовослужбовцями, учасниками бойових дій. Вони здобуватимуть у нас освіту. І працюємо з фахівцями щодо надання воїнам психологічної допомоги. Така робота нині має бути.

Як відомо, понад 60 іноземних установ співпрацюють із Волинським національним університетом. Міжнародний напрямок надалі посилюватиметься?

Передусім під час війни розвивати університет можна за рахунок міжнародної співпраці. Ось наприкінці червня викладачі та студенти на запрошення народного депутата України, голови наглядової ради ВНУ Ірини Констанкевич їздили в Страсбург на літню сесію Парламентської асамблеї Ради Європи. Там зустрічалися з політиками, депутатами, омбудсменом Дмитром Лубінцем. Це надзвичайно корисно для здобувачів освіти.

Також поспілкувалися з Постійним представником України при Раді Європи Борисом Тарасюком. Наші студенти професійно підготувалися до розмови, що показує якісний рівень підготовки у сфері міжнародних відносин.

Крім того, ми продовжимо реалізацію програм академічних обмінів, «Еразмус+», «Подвійний диплом» і, звісно, міжнародних проєктів. Останні допомагають студентам бачити інший досвід та залучатимуть іноземні кошти в наш університет.

Ви очолюєте Волинський національний університет уже понад чотири з половиною роки, і за цей період спершу був коронавірус, а потім війна. Чи задоволені своєю діяльність за проведений на посаді час?

Щиро кажучи, колектив має оцінювати, наскільки я впорався із тими задачами, які стояли перед університетом. Згодом проаналізую програму, представлену колективу, на предмет виконання чи невиконання якихось пунктів.

Якщо брати по напрямках роботи, то в цілому я задоволений. По-перше, тішуся місцем університету в серйозних національних і міжнародних академічних рейтингах. Ми суттєво піднялися у топ-200 по Україні, зайшли в регіональний рейтинг QS (рейтинг найкращих університетів світу, – ВН), працюємо над потраплянням у Times Higher Education.

По-друге, навіть в умовах воєнного стану ми серйозно змінили матеріальні умови навчання й закуповуємо обладнання для освітнього процесу. Наприклад, на медичному факультеті багато корисного устаткування, а на факультеті іноземної філології є лабораторія синхронного перекладу – єдина, що функціонує в нашому регіоні.

Якщо підводити підсумки, то непогано працюють програми поліпшення якості освіти, які ми втілили разом із колективом. І, що важливо, налагодили співпрацю із Збройними силами.

Яким бачите Волинський національний університет у найближчі роки?

Бачу сучасний університет, який забезпечує високу якість освіти. Це інноваційний заклад, де студенти займають активну позицію, мають багато наукових напрямків для досліджень, мають різноманітні стартапи, спрямовані на розвиток регіону.

І також хочу через кілька років бачити Волинський національний університет у центрі заходів, пов’язаних із річницею З’їзду європейських монархів, який був у Луцьку в 1429 році. Університет має стояти в основі освітньої діяльності під час відзначення 600-річчя цієї події.

Дмитро КЛИМЧУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

Читайте також наші новини у Facebook