У липні в Україні спливає дедлайн для оновлення військово-облікових даних, країна вперше відзначатиме День української державності у нову дату, а в Польщі набувають чинності важливі зміни для українських біженців.
Читайте також:Повідомили стан 20-річного юнака, який на Волині потрапив під потяг
Дедлайн для оновлення військово-облікових даних
До 16 липня усі військовозобов’язані, призовники та резервісти 18−60 років зобов’язані оновити свої військово-облікові дані. Ця норма закріплена в законі про мобілізацію, який набув чинності 18 травня 2024 року.
Оновити свої дані можна у мобільному застосунку Резерв+, безпосередньо у ТЦК та СП, а також у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАПах).
Після 16 липня повістки українцям зможуть надсилати поштою, а ті, хто не оновив дані, вважатимуться порушниками.
Як пояснив раніше в ефірі телемарафону Єдині новини речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін, після 16 липня повістки надсилатимуть рекомендованим листом.
“Людина або під підпис отримує, або відмовляється, знову ж таки під підпис, або вона повертається. І таким чином вважається, що повістка була доставлена”, — зазначив Лазуткін.
Якщо ж отримувач фізично не перебуває на місці і не отримав повістку поштою, або ж його фактична адреса проживання не відповідає вказаній, то запускається механізм адміністративного правопорушення.
“Саме для цього існують ці 60 днів, тобто для того, щоб люди оновили свої дані — де вони проживають, яка у них електронна адреса, який у них телефон”, — пояснив Лазуткін.
До цього граничного терміну, 16 липня, повістка вважається врученою тільки, якщо людина особисто підписала документ про отримання.
Міноборони України не підтримало ідею продовжити строки оновлення даних до 150 днів. Як пояснив Лазуткін, державі необіхно якомога швидше оновити базу військово-облікових даних, щоб зрозуміти кількість придатних до мобілізації українців.
“Наразі існують можливості оновити дані в ТЦК та СП, ЦНАПах та додатку Резерв+, де це зробити можна за лічені хвилини. Усі військовозобов’язані, призовники та резервісти можуть це зробити. Тому ми не бачимо сенсу подовжувати цей термін”, — сказав Лазуткін 27 червня.
За оцінками Міноборони, серед тих військовозобов’язаних, які оновили свої дані у застосунку Резерв+ після 18 травня (а це понад 2,3 млн українців), близько 1,1 млн осіб придатні до призову.
Додаткова сесія НМТ
Основна сесія Національного мультипредметного тесту (НМТ) завершилася в червні. Однак 11−19 липня буде проведено ще й додаткову сесію тестування для тих, хто не зміг взяти участь в основній.
Учасники додаткових сесій матимуть змогу дізнатися про дату, час і місце проведення тестування з 8 липня.
НМТ-2024: який прохідний бал та таблиця переведення оцінки за тест у рейтинговий бал
З міркувань безпеки інформацію про те, де на території України відбудуться тестування, не оприлюднюють ані на сайтах Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, ані на їхніх офіційних сторінках у соцмережах.
Учасників також просять не розголошувати, де й коли проходитиме тестування, адже від цього може залежати їхня безпека.
Інформацію про результати основних сесій НМТ за шкалою 100−200 балів буде розміщено в персональних кабінетах учасників до 2 липня, додаткових сесій — до 26 липня.
День Української Державності – вперше у нову дату
День Української Державності — це одне з найновіших державних свят, яке Україна цього року вперше відзначатиме не 28 липня, як у попередні два роки, а 15 липня — зокрема через зміни церковного календаря. День мав би бути вихідним, однак через воєнний стан в Україні залишається робочим.
Володимир Зеленський запровадив це свято своїм указом від 24 серпня 2021 року, який підписав у 30-ту річницю Незалежності України на Майдані в Києві. Початково нове свято відзначали щороку 28 липня — у День Хрещення Київської Русі-України. Досі саме в цей день Україна вшановувала одного з перших своїх державотворців — святого рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського.
В президентському указі Зеленського зазначено, що історія української державності сягає своїм корінням “часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого”. Саме він, прийнявши у 988 році християнство, “засвідчив цивілізаційний вибір Київської Русі”.
Спадкоємцями Київської держави тих часів Україна вважає:
– Галицько-Волинське князівство,
– Українську козацьку державу,
– Українську Народну Республіку,
– Західноукраїнську Народну Республіку,
– Українську Державу,
– Карпатську Україну
– сучасну незалежну Україну.
Дата Дня Української Державності змінилася після того, як у 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква. Відповідно до оновленого календаря, саме 15 липня відповідає 28 липня за юліанським — тож на цю дату було перенесено і День Української Державності.
Таким чином, свято і надалі відзначатимуть у день вшанування хрестителя Київської Русі, князя Київського Володимира Великого, але за іншим церковним календарем.
Таке рішення Верховна Рада затвердила 14 липня 2023-го, ухваливши законопроект про зміну дат трьох свят:
– Різдво Христове — 25 грудня замість 7 січня;
– День Української Державності – 15 липня замість 28 липня;
– День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрова Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.
Більше української мови в пресі і на ТБ
16 та 17 липня набувають чинності нові норми двох законів, які розширять сферу вжитку української мови у медіа.
Серед них — стаття 25 закону Про забезпечення функціонування української мови як державної (з 16 липня). Вона регламентує використання української мови у сфері друкованих медіа.
Зокрема з цього часу діятимуть такі вимоги:
– Друковані медіа в Україні видаються державною мовою. Вони можуть видаватися іншими мовами лише за умови, що одночасно друкується точно такий тираж українською.
– Розповсюдження за передплатою друкованих медіа, виданих не державною мовою, дозволено лише за умови можливості передплати в Україні таке ж видання українською мовою.
– Засновники друкованих медіа зобов’язані виготовляти, публікувати й доставляти обов’язковий примірник державною мовою у порядку, визначеному законом.
– У кожному місці розповсюдження друковані медіа українською мовою мають становити не менше 50% назв.
Деякі з цих вимоги не поширюються на друковані медіа, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, а також на наукові видання.
А з 17 липня набуває чинності один з пунктів статті 40 закону України Про медіа. Це збільшить відсоток державної мови на телебаченні.
Зокрема посилюються вимоги щодо використання української в ефірах аудіовізуальних медіа. Відтепер використання інших мов допускається у спонтанних репліках чи виступах учасників програми, яка транслюється у прямому ефірі, якщо загальна тривалість таких реплік не перевищує 10% тривалості. В іншому випадку вони мають бути дубльовані, озвучені або субтитровані державною мовою.
Це стосується зокрема таких фрагментів телепередач:
– у репортажі з місця події (крім мови та реплік журналістів відповідного медіа);
– у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами корінних народів України;
– у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи окремих словах іншими мовами.
Низка важливих змін для українських біженців у Польщі
З 1 липня в Польщі набувають чинності поправки до місцевого Закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території України.
Вони торкнуться багатьох українців, адже передбачають низку важливих змін.
Частина з них стосується загального порядку отримання “карт побиту”, польських посвідок на тимчасове проживання (Karta pobytu) — зокрема карт побиту для возз’єднання сім’ї та для інших підстав, нагадує Visit Ukraine.
Зокрема дозвіл на тимчасове проживання з метою возз’єднання сім’ї тепер може бути надано, якщо людина прибуває на територію Польщі (або перебуває на цій території) з метою возз’єднання сім’ї і є членом сім’ї іноземця, що проживає на території Польщі лише на таких підставах:
– на підставі дозволу на постійне проживання (zezwolenie na osiedlenie się / pobyt stały);
– щонайменше протягом двох років — на підставі дозволу на тимчасове проживання, включаючи безпосередньо перед поданням заяви на дозвіл – на тимчасове проживання для члена сім’ї – на підставі дозволу, виданого йому на період перебування не менше ніж 1 рік (karta czasowego pobytu);
– на підставі дозволу на тимчасове проживання, виданого з метою проведення наукових досліджень;
– на підставі “блакитної карти” — дозволу на тимчасове проживання з метою виконання роботи у професії, яка вимагає високої кваліфікації (EU blue card).
Крім того, дозвіл на тимчасове проживання з метою возз’єднання сім’ї може бути надано іноземцю лише тоді, якщо він виконує такі умови і має:
– медичне страхування відповідно до закону від 27 серпня 2004 року про медичні послуги, що фінансується з державних коштів, або підтвердження покриття витрат на лікування на території Польщі страховиком;
– стабільне та регулярне джерело доходу, достатнє для покриття витрат на утримання себе та членів сім’ї, які перебувають на його утриманні;
– забезпечене місце проживання на території Республіки Польща.
Крім того, зміни 1 липня стосуються і запровадження нової карти перебування для українців CUKR (спеціальний дозвіл на тимчасове проживання на 3 роки для українців, які вже отримали статус PESEL UKR).
Це означає, що українці зможуть змінити статус перебування з чинного тимчасового захисту на тимчасове перебування строком на 3 роки. Для отримання трирічного дозволу CUKR людина має відповідати таким вимогам:
– доповнення та оновлення всіх необхідних даних у базі PESEL UKR через місцеві органи влади;
– подання електронної заяви до відповідних органів, що видають рішення про надання дозволу на перебування в Польщі (воєводи);
– наявність активного статусу PESEL UKR станом на 4 березня 2024 року і на момент подання заяви;
– відсутність заперечень від служб, відповідальних за безпеку, щодо зміни статусу перебування.
У разі успішного проходження процедури громадянин України отримає трирічну карту побиту з позначкою “Poprzednio posiadał ochronę czasową” (попередньо мав тимчасовий захист).
Оформлення субсидій
З червня 2024 року Кабмін відновив загальний порядок призначення та виплати житлових субсидій і пільг для тих людей, які у 2022 році проживали на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій.
Тож з 1 липня для таких людей спливає термін звернення за продовженням виплат житлових субсидій або пільг. Йдеться про тих людей, які одночасно відповідають чотирьом критеріям, пояснили в Пенсійному фонді:
– якщо людина є отримувачем житлово-комунальної субсидії або пільги;
– водночас була отримувачем субсидії або пільги станом на початок повномасштабної агресії РФ 24 лютого 2022 року;
– проживала (чи проживає) на тимчасово окупованій території чи в зоні активних бойових дій;
– якщо з початку повномасштабного вторгнення така людина не зверталася до органів соцзахисту чи Пенсійного фонду України за перепризначенням субсидії або пільги.
Подати заяву та необхідні документи можна декількома способами:
– особисто в найближчому сервісному центрі ПФУ;
– через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП);
– через уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідних територіальних громад;
– надіславши документи поштою на адресу органу Пенсійного фонду;
– онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ, мобільний застосунок Пенсійний фонд чи портал Дія.
Чи зміняться тарифи на послуги ЖКХ в липні?
Ціни на світло. Після нових ударів по енергетиці навесні 2024 року ситуація в українській енергосистемі стала надскладною. Тому з 1 червня уряд підняв тарифи на електроенергію. Відтоді тариф на електроенергію для населення залишається незмінним і становить 4,32 грн/кВт-год, що на 64% більше за попередній тариф (2,64 грн/кВт-год). Це єдина ціна для всіх споживачів.
Ціни на газ в Україні для клієнтів Нафтогазу (98% споживачів) залишаться незмінними — на рівні 7,96 грн/куб. м. Ціни на газ у решти постачальників варіюються від 7,7 грн за кубометр до 9,90 грн.
Ціни на водопостачання в липні залишаються незмінними. Ще в травні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) схвалила зміну тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення лише для непобутових споживачів низки водоканалів (для бізнесу). Для побутових споживачів тарифи здебільшого залишаться на попередньому рівні.
Читайте також наші новини у Facebook
