Народний депутат Сергій Гривко, обраний від партії “Слуга народу” відкликав свій законопроєкт №11264, в якому був пункт про обов’язковий демографічний збір для громадян у віці від 21 до 58 років — 1,5% для осіб без дітей, 1% для тих, хто має одну дитину, 0,5% для батьків двох дітей.
Читайте також: Як ТЦК на Волині вручають повістки (Відео)
Про це Гривко повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці 21 травня.
“Ціную, хто висловився аргументовано, і вибачаюсь перед тими, у кого цей законопроєкт визвав негатив. Хоча досвід такий був в світі і приносив ефективність”, — написав Гривко.
Нардеп додав, що “якщо суспільство проти навіть обговорити цю концепцію”, то він його відкликає.
Гривко пропонував внести зміни у податкове законодавство, щоб поліпшити демографічну ситуацію в Україні.
Зокрема, для громадян у віці від 21 до 58 років він прононував запровадити обов’язковий демографічний збір:
- 1,5% для осіб без дітей,
- 1% для тих, хто має одну дитину,
- 0,5% для батьків двох дітей.
У його законопроєкті “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо створення передумов для поліпшення демографічної ситуації в Україні” були й винятки — для тих, хто має трьох або більше дітей, людей із безпліддям або порушеною репродуктивною функцією, а також громадян із інвалідністю І групи.
Об’єктом оподаткування збором нардеп пропонував зробити всі доходи, отримані платником збору у грошовій формі з використанням безготівкових розрахунків, за винятком таких категорій доходів:
- грошових коштів, отриманих фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на поточні банківські рахунки під час здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності;
- доходів у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (у період дії на території України правового режиму воєнного стану).
- грошових коштів, отриманих волонтерами, зареєстрованими у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, на рахунки, відкриті у банках на ім’я таких волонтерів, які використовуються виключно для здійснення благодійної діяльності;
- грошових коштів, отриманих особою від погашення облігацій внутрішньої державної позики;
- грошових коштів, виплачених особі у якості повернення банківського вкладу (депозиту);
- грошових коштів, отриманих особою від продажу належних їй об’єктів нерухомого майна та транспортних засобів;
- грошових коштів, отриманих особою від міжнародних громадських, благодійних та інших організацій, а також від представництв міжнародних організацій в Україні у якості благодійних пожертв та інших видів грошової допомоги.
Також це не мало стосуватися грошових коштів, отриманих фізичною особою у кредит від банку або іншої фінансової установи, а також грошових коштів, які зараховуються на рахунки у банківських та інших фінансових установах у якості погашення кредитних зобов’язань фізичної особи перед цими установами.
Базою оподаткування збору Гривко пропонував зробити наступний дохід платника збору:
- у вигляді грошових коштів, які надходять платнику збору на рахунки (у національній чи іноземній валюті) у банківських та інших фінансових установах;
- отриманий особою у вигляді грошового переказу з використанням послуг поштового зв’язку (поштові та інші грошові перекази);
- отриманий платником збору за допомогою безготівкових розрахунків будь-яким іншим чином.
Як зазначається на сайті Ради, документ був одержаний парламентом 16 травня. Тоді ж його передали на розгляд керівництва Ради. Наступного дня — відправили на розгляд профільного комітету, а 20 травня — надали на ознайомлення.
Якою була реакція на законопроєкт про демографічний податок
Після того, як Гривко у Фейсбуці повідомив, що подав до Ради відповідний законопроєкт, його розкритикували.
Ініціативу Гривка також прокоментував його колега по фракції Максим Бужанський. У своєму пості в Телеграмі Бужанський пообіцяв, що законопроєкт “про податок на бездітність” буде відкликаний.
“Попросили колегу приділяти менше уваги сміливим ініціативам, і більше ініціативам необхідним”, — написав депутат.
Народжуваність в Україні
За даними Мін’юсту, у 2023 році в Україні в середньому щомісяця народжувалось 16,1 тисячі дітей. Для порівняння, у попередні роки до повномасштабного вторгнення, кількість новонароджених на місяць коливалась на межі 21-23 тисячі.
Загалом показники народжуваності в Україні падають ще з 2013 року — приблизно на 7% щороку. Проте повномасштабне вторгнення призвело до найбільшої кризи у кількості нових українців. Це найбільший спад за весь час незалежності. Попередній антипік також пов’язаний із війною — у 2015 показники народжуваності впали аж на 12% за рік.
Як збільшити народжуваність в Україні
Директорка Інституту демографії Елла Лібанова вважає, що аби збільшити народжуваність в Україні, потрібно надати належні умови для розвитку та життя родини.
“Що стосується народжуваності, як не парадоксально — це мережа дитячих садків, дошкільних закладів, покращення можливостей виховання дітей в позашкільних закладах. Це можливість для жінок та чоловіків працювати й заробляти. Держава має допомагати з житлом через іпотеку та різні кредити — формування нової моделі забезпечення житлом. Так само з орендованим житлом, права орендаря і права орендодавця мають бути належним чином захищені”, — пояснила професорка.
Читайте також наші новини у Facebook
